#другаМама

Друга мама – товариш чи ворог?

Для когось слово « #свекруха » викликає страхітливі емоції, пов’язані з нервовими зривами, сльозами, образами і т.п. Для декого навпаки, лише при одній згадці про цю людину на душі стає приємно, сонечко починає світити, пташки співають пісні, трава здається найзеленішою і т.д. Звичайно, хочеться, аби #другаМама стала подругою, з якою зможеш ділилися своїми думками та переживаннями, яка порадить, підтримає в скрутну хвилину, допоможе… Але часто так трапляється, що двом жінкам з різними поглядами на життя (ще й з хорошою різницею в віці), складно знайти спільну мову. Треба докладати неабияких зусиль, аби досягти порозуміння або ж втримати його, якщо воно є з самого початку. Однак, на мою думку, такі зусилля повинні докладати і невістка, і свекруха. Ще й син/чоловік зобов’язаний підказувати своїм жінкам, де, що, як, коли треба/не треба робити або казати. Скажіть, у ваших родинах існує згода між усіма? Як цього досягти?

Feedback to administration:

 Technical page of the site:

 
- contact here with questions and suggestions as public (comments) and private (chat).