2015-04-08 19:46

Доміно у кожному дворі

Я тут зараз надибав он-лайн доміно в інтернеті, та згадались мені часи моєї роботи у теплових мережах. Взагалі, мені здається, що у цю грають усі комунальні підприємства, заводи та виробництва. У нас усі, крім начальника дільниці, забивали козла. Я теж приймав активну участь, мене навчили тактики ведення бою та як правильно закривати рибу.
А влітку то ж така «гарна» пора, коли по всіх дворах у мікрорайонах чути стукання костей та нецензурні вислови. За пляшкою пива чи вина мужики роблять свою вірну справу. У таких компаніях мені бувати не доводилось, та воно й на краще, я вважаю.))
Звісно, гра в інтернеті не замінить отої живої веселої обстановки, та й правила там якісь незвичні. Навчив мене грати у доміно дідусь, я от зараз навіть дістав набір, що лежить в мене вдома, та с подивом побачив, що я їх трохи розфарбував у дитинстві. =)
А у вас на роботі чи у дворі чути стукіт доміношок?
9

Коментарі 8

  • 2015-04-09 06:20
    Розпочалися нові часи. І ми дедалі рідше спілкуємося з своїми сусідами та друзями. Раніше живого спілкування було більше. Епоха інтернету відкриває нові можливості, та ми втрачаємо прямі контакти. Зараз знайомство на вулиці визиває подив, а раніше воно було нормою. Так і доміно віддалилося на другий план, і не часто зустрічається у наших дворах. А може це тому, що я рідко просто гуляю містом. Весь час кудись спішу і не завжди встигаю.
  • 2015-04-09 15:29
    Так, у нащому подвірї був спеціально збудований "козлятник" - великий стіл з трьома лавками і величезний фонарь над столом. Дідугани сиділи там до вечора. а після них козлятник займала молодь, з гитарами, картами. Такі чудові часи були.. А вдень малеча на тому козлятнику сиділа, і в пилюці частеньно ми знаходили копійки. Бігли до магазину і купляли за 3 коп. кавунчики Вогник. Бах його об коліно - і гризли як мавпочки)) замурзані, АЛЕ щасливі. Дитячі роки були в нас щасливі, не дивлячтмь ні на що..
  • 2015-04-09 17:56
    У нас було доміно білого кольору і коробочка ніби така ж була. Зараз і сліду від цього всього не залишилося, коли були дітьми все погубили...
  • 2015-04-09 20:25
    У мене свекор дуже любить доміно, тільки грає не в звичайного козла, а в п'ятачок - потрібно так скласти, щоб сума усіх кінців ділилася на 5.
    • 2015-04-09 23:01
      О, ця гра мені теж добре відома. Ми в тепломережах грали у нього, коли на дільниці не могли зібрати чотирьох людей, тож у трьох ми грали у п'ятачка.)) Цікава теж гра, але все ж два на два у козла - значно веселіше))  
       
      Ще хочу відмітити перші два повідомлення, дуже вони душевні та такі, з ностальгією... Дідусі сучасні, поки що рідко хто з них користується інтернетом, тому їх ще можна знайти на вулиці за столами у доміно... А от уже з моїми ровесниками я у старості навряд чи зіграю за столом у козла... хіба що по всесвітній мережі.))
      • 2015-04-09 23:01
        Точніше, не два, а три))
      • 2015-04-10 12:59
        Я такого, як Ви описуєте, навіть і не бачила - місто у нас молоде, тому й дідусів таких немає
  • 2015-04-11 22:07
    А у мене теж колись був такий набір доміно - чорного кольору. Але я його віддала тим, хто любить грати у цю гру. У моїх батьків є набір білого кольору - він якось приємніше виглядає аніж чорний. Я давно вже не граю у цю гру та й батьки теж. Біля дому на вулиці іноді буває, що грають сусіди-дідусі, але жінки до них у гру ніколи не потрапляють, бо нема коли гратися.

© 2010 - 2024. Всі права захищено.