Lilia

Lilia
Images
Friends (8)
Followers (8)
На #8Березня мої хлопці вирішили порадувати мене новою каструлькою. Я давно таку хотіла, щоб готувати #СирніКульки. І от вчора нарешті дійшли руки до приготування цього простого десерту.
Для цього беремо 500-600гр. творогу, 2 яйця, 3 стакани борошна, 1ч.л. соди і 10ст. ложок цукру. Замішуємо #тісто, даємо постояти хвилин 15 і формуємо руками невеликі кульки. Кульки потрібно дійсно робити невеликими, бо під час приготування вони виростуть більше, ніж у 2 рази.
Далі потрібно налити в каструльку олію, почекати поки вона добре нагріється і можна починати жарити. Кладемо декілька штучок, але обов’язково сухими руками, щоб вода не потрапила в олію і не попекла вас і не забуваємо, що кульки збільшуються в об’ємі. Олії потрібно багато, бажано, щоб кульки повністю були занурені в неї. Обсмажуємо до гарного золотистого кольору, виймаємо на паперовий рушник (щоб стекла зайва олія), присипаємо цукровою пудрою і смакуємо.
Смачного!
Прийшла весна, але чомусь вже сумую за снігом. Можливо тому, що випало було його не так багато і лежав не так довго, як хотілось. А ще тому, що не було можливості покататись на санчатах. Не вмію кататись ні на велосипеді, ні на ковзанах чи лижах, а от #санки – те, що треба. Колись їздили в #Карпати, в містечко #Розлуч. Там немає таких професійних трас і дорогих послуг, як в Буковелі, але цілком пристойні кафе, і дешевий прокат санчат. Одним словом, відпочити можна добре і не дорого. По дорозі з електрички на гору, можна зустріти декілька джерел цілющої Нафтусі. Пити я її не стала, бо дуже специфічний запах, але дехто з компанії спробував. Зате нарвала терену і сестра зробила дуже смачне вино. Поки батьки грілись біля вогнища, їли і трішечки випивали))), діти накатались так, що позасинали ще по дорозі додому. Відпочили класно, є що згадати.
Є на Львівщині одне чудове місто. Можливо, воно не таке відоме як #Львів чи Трускавець, але від того не менш гарне і цікаве. Це місто #Самбір. Старовинне, з чудовою архітектурою і історією. Мало хто знає, що в Самбірській церкві Різдва Богородиці зберігаються мощі святого Валентина, а в римо-католицькому костелі брав шлюб Лжедмитрій.
Центр міста, схожий на львівський, так само стоїть в центрі Ратуша, і на неї теж можна піднятись, щоб оглянути місто з висоти. Народу ходить в центрі менше, ніж у Львові, тому місто є більш спокійним і затишним, і живуть дуже добрі і гостинні люди. Збереглось багато старовинних будинків, які були побудовані, коли Самбір був під Польщею.
А ще в Самборі є аж два діючих органи (наголос на «а»))). Один з них знаходиться в костелі, а інший в органному залі, де регулярно проводяться концерти органної музики. Музика, звичайно, досить специфічна, але один раз в житті варто послухати. Хоча б для того, щоб знайомим розказувати, що бачили справжній #орган, бо в наш час це досить екзотичний інструмент.
А ще там тече #Дністер. Нехай він не дуже широкий, але покупатись влітку достатньо.
Буде можливість, обов’язково відвідайте цей затишний куточок на Західній Україні.
Був час, коли я захопилась виготовленням писанок з бісеру. І так мені цей процес сподобався, що весь вільний час присвячувала цій справі, повністю забувши про домашні обов’язки))). Тепер, маючи маленьку дитину, я бісер відложила в сторону, але вироби лежать на видному місці і радують око. Трішки вдалось продати, трішки подарувала, а решту син іноді носить в школу на виставки, присвячені народним ремеслам чи Пасці. За це вчителька періодично пише в його щоденнику подяку для мене. Приємно. І хоча в мене залишилось декілька дерев’яних заготовок для писанок і багато бісеру, робити #писанки мені вже не цікаво.
В інтернеті знайшла заготовки для виготовлення обкладинок на паспорт з бісеру. Навіть вже замовила. Думаю спробувати, якщо донечка не буде проти, щоб мама зайнялась чимось іншим, ніж тільки її вихованням. Все-таки #бісер досить небезпечна штука, а дитина якраз в тому віці, коли все незнайоме тягне в рот. Хочеться встигнути до 8 березня, щоб подарувати кумі. Побачу. Як тільки зроблю, зразу похвастаюсь))).,
Люблю #театр. Раніше, коли жила в райцентрі, вважала, що театр це лише для старих, нудних і самотніх людей. Можливо через те, що в місті не було не те що театру, а навіть кінотеатру. І зараз, коли дзвоню подругам і кажу, що була в театрі чи на якомусь концерті, вони сприймають це з подивом. Переїхавши в обласний центр, театр став для мене справжнім відкриттям. Коли вперше пішла в залі був повний аншлаг, артистам дарували квіти, стоячи аплодували, викликали на біс. Це була постановка білоруського театру «Злочин і кара». Я наче перенеслась в інший світ. М’які крісла, гарно одіті люди, які не жують над вухом, як в кінотеатрах. Тепер стараюсь відвідувати всі прем’єрні #вистави нашого місцевого театру. Нас збирається 5-6 подруг, після перегляду обов’язково влаштовуємо посиденьки в якомусь кафе і ділимось враженнями. При чому наші чоловіки категорично відмовляються йти з нами. Вони надають перевагу кінотеатрам, особливо бойовикам і фантастиці. Єдиний раз вдалось заставити мого чоловіка і сина піти в театр на «Назар Стодоля», сказали, що сподобалось, але більше не підуть(((
Ось і зараз купила квитки собі з сестрою на комедію «Мізантроп» за Мольєром, а чоловікам – в #кінотеатр. До речі, на виставу квитки в два рази дешевші і не потрібен попкорн. Можна сказати, що економлю сімейний бюджет)))
Ходіть в театр! Це і дешевше, і корисніше. #Кіно можна скачати з інтернету, а виставу треба бачити вживу.

Feedback to administration:

 Technical page of the site:

 
- contact here with questions and suggestions as public (comments) and private (chat).