Не оминула і мене ця доля. Племінниця продзижчала мені вуха цим "витвором" і я з ним ознайомився. Спробував. На 10-ї главі у мене скінчилися моральні сили і почали здавати нерви. По-перше, стиль написання у авторки гірше, ніж у середньостатистичного фікрайтера. Від тексту нудить постійним повторенням одних і тих же кліше, типу розпадання на тисячі осколків і голос внутрішньої богині. По-друге, плоскі персонажі. Типова Мері-Сью – Анастейша, поганенька і дурненька, невідомо чим чіпляє загадкового містера Грея. Сам Грей такий же нереальний, весь комплекс його умінь і якостей не здатний ужитися в реальній людині, це збірний образ якогось недосяжного ідеалу. Кульгавий сюжет, якому не допоможуть навіть милиці. Штучні діалоги, нудні порнографічні сцени, що повторюють самі себе. По ходу книги їх хочеться перегортати, але весь цей «роман» складається саме з сексуальних сцен. Про тематику БДСМ я навіть говорити не стану, авторка явно не в темі. Невідомо, в чому секрет цього бренду, якщо з продажу він обійшов Гаррі Поттера? Стівен Кінг говорив, що Гаррі Поттер це історія про дружбу і відданість, Сутінки – історія про те, як добре, що в тебе є хлопець. 50 відтінків сірого – як добре, що в тебе є безглуздий і нещадний секс?
Коментарі 6