2015-01-08 18:27
Вчора був у родичів у селі. Вирвався з #окупації
на різдво. Ходив до наших захисників на блок-пост (село не назву в цілях безпеки), носив кутю, # святвечір він для всіх однаковий. У нас в селі хлопці стоять з жовтня місяця. Школу нашу місцеву в буквальному сенсі засипали провізіей.В їдальнею дітей годували від душі. На новий рік подарунки дітворі привезли в блакитних оксамитових мішечках з красивою зав'язкою. Мені теж така стрічка дісталася і те, що було на ній прикріплено. У мене, чомусь, дорослої людини покотилися сльози. Я їх змахнув, негоже мужику плакати і обійняв своїх близьких. Сьогодні вранці ми разом, але на різних автобусах поїхали з села, я направо, а бійці наліво, на ротацію. І якось тяжко стало на душі, після # Святвечора вони стали мені все як рідні, як брати, боюся наступного разу приїхати і дізнатися, що на одного брата у мене менше.
У ці важкі для всіх нас дні, засинаючи ввечері в теплі і затишку, згадайте тих хто до останнього на варті, захищаючи мир на нашій землі. Помоліться за них, поставте свічку за синів України. #МолітьсяЗаУкраїну
Коментарі 7