Діагноз: дивні люди, або просто декілька ситуацій.

Спробуймо поставити діагноз)

Як завжди декілька прикладів різних #ситуацій .

На днях заходжу у магазин. Така собі крамничка, нічого особливого. Там два продавця і дівчинка на побігеньках. Нам потрібно було морозиво, і оскільки магазин за 10 м від дому – я там частий клієнт , та і мою малечу там усі теж знають - я беру із холодильника морозиво, відраховую гроші без решти. Дитина капризує – хочу вийти швидше. Аж раптом біля прилавку попереду мене з’являється тітонька років за 40, голосно вітається з продавцями і починає робити замовлення. Нагадую: продавців ДВА. Мені фіолетово – я гроші кладу, розвертаюсь і планую нарешті вийти. Пані розвертається, хапає мене за лікоть, і таким вчительським тоном-голосом: «Перепрошую, можливо, ви дасте МЕНІ спочатку завершити покупку?» Я злегка розгубилась. Спека, знаєте, таке у спеку інколи зі мною трапляється. Кліпаю очима, кажу: «Будь-ласка!» і знову планую вийти на повітря. Пані знову ловить мене за два кроки від жаданого виходу: «Агов, малолітнє хамло, а вибачитись?». Я стою і тримаю за руку дитину – раз, і мені не 18 – два. Продавчині не дихають. Подякувала за «малолітнє», а про вибачення сказала, що хамло не в курсі, що то таке, і тому вибачатись не буде.
Продавчині потім казали, що вона репетувала мені услід ще хвилин з 10.
Поясніть: навіщо було мене зачіпати?

Знову магазин. Цього разу великий супермаркет. Попереду йде чоловік з повним візком краму. Народу повно, черги довжелезні – вечір, і як завжди в годину пік тут працює аж 3 каси. Я зітхаю та пристроюю свій майже порожній візок за ним. Чолов’яга поволі вивантажує візок на стрічку конвеєра. Касир швиденько все йому пробиває, і відкидає придбаний товар у відстійник для подальшого завантаження. Пан із усієї тієї гори продуктів викопує морозиво, розгортає, та починає поволі,зі смаком, насолоджуватись пломбіром прямо на касі. Однією рукою, абсолютно не поспішаючи, перекладає та ретельно(ніби він його додому повезе) вмощує кожну одиницю товару у магазинний візок. Черга стоїть і чекає.
Склалось таке враження, що він вмер би з голоду, якщо б не вкусив те морозиво просто тут.
Поясніть: невже не можна було від’їхати від каси і там ловити кайф?

Супермаркет. Той самий, Велмарт. Знову черга, купа народу. Я зраділа, побачивши, що у попередньому візочку щось там барахтається на дні – ОДНЕ, єдине – черга прийде швидше. Від нудьги глянула на власника попереднього візка – і мало не зомліла. Знаєте, дуже рідко в наш час зустрінеш людину, у котрої зовні все гармонійно і до ладу – і зачіска, і вбрання, і погляд в очах не заклопотаний, і парфум присутній. Ну просто око відпочиває. Ось такий екземпляр стояв попереду. Ділова людина, заїхав по дорозі додому купити макарончиків на вечерю… Дійшла його черга. Касир пробила товар, і дала решту. Він перерахував її, і виявилось, що решти бракує. У дівчини на касі не було монетки у 2 копійки. Вона дала 5, а треба було 7. Ну немає в касі такої монетки, і все. Він колупав касиру мізки понад 5 хвилин. Бідаха дівчина і сірники пропонувала, і пакет зайвий, а він вимагав, саме так - вимагав – монетку у 2 копійки. Аргумент – залізобетонний: він не банк, а вона касир, і у неї мають бути всі номінали. Він таки довів дівчину до сліз. Прийшов охоронник, з власної кишені вийняв монетку (хоча їм заборонено носити на роботі при собі власні гроші, та хіба ж 2 копійки гроші?) і протяг покупцю. Той ВЗЯВ, і з гідністю та «чувством выполненного долга» покотив свої макарони до виходу.
Поясніть: воно того варте?

Маленьке резюме: ну хіба не дивні люди? І чому немає такого діагнозу?)))

Comments 18

  • tatiana_bezsonova tatiana_bezsonova (2015-08-09 09:41:37) #
    Вам +1 за интересное изложение, которое легко и весело читать. Вы посмешили меня от души рассказами. Какие я выводы сделала? Во-первых, вам "везёт" ))) Во-вторых, вы очень близко к сердцу всё принимаете. В-третьих, вы подтвердили лишний раз, что больных людей в нашем обществе больше, чем здоровых. А еще, по поводу третьей истории: дотошный к своей внешности - дотошный во всем, этого и следовало ожидать.
    • Marimjana Marimjana (2015-08-09 14:55:39) #
      Дякую) Стосовно моєї везучості - є таке, проте не можу сказати, що беру до душі. Просто я спостережлива, а зараз голова не забита думками про роботу, тому маю більше часу на озирання навколо. Звісно, ситуації за моєї участю памятаються довше, ніж просто спостереження. Проте і серед них яскраві памятаю - роблю висновки, іноді аналізую. І наостанок: "дотошный к своей внешности - дотошный во всем, этого и следовало ожидать." Він справляв враження мало не інопланетянина - настільки здавався респектабельним та аристократичним. Дивились "Кейт та Лео"? Ось щось на те схоже. Така природня, ненавязлива і разом з тим королівська і абсолютно доречна поведінка головного героя дозволить провести аналогію. Я згадала саме цю стрічку. Від людини такого виду ну аж ніяк не чекаєш сварки за 2 копійки та касирку в сльозах. І на тобі....
      • tatiana_bezsonova tatiana_bezsonova (2015-08-09 16:20:23) #
        Нет, не смотрела, потому не особо представляю этого "инопланетянина"))) Я успела подумать, что вы наблюдательная личность. У меня вопрос: когда вы едете долго одна в транспорте, то что вам по душе делать в это время?
        • Marimjana Marimjana (2015-08-09 22:59:01) #
          Залежить від настрою та ступеню заклопотаності)))) Якщо це - відрядження, наприклад ,до Києва (5 годин), то думки про роботу. Якщо дорога знайома, а я стомлена - полюбляю слухати музику (свою) , чи аудіокнигу. А коли нове місце, і автобус різних і незнайомих людей - переживаю, щоб голова лишилась ,а не відкрутилась)))).
          Взагалі цікаві ситуації трапляються часто - люди ж різні. Ось сьогодні, наприклад - бачила-чула, як матуся крила матюками тата, а маля стояло і уваааажно так дивилось на обох. І що буде далі?
          Я маю безліч часу, котрий проводжу серед особливої касти - матусі. Це такий простір для споттережень, скажу я вам...) Але то іншим разом)
          • Marimjana Marimjana (2015-08-09 23:00:19) #
            Доречі, "Кейт і Лео" - непагана суто жіноча казка) Почитайте про нього, там непаганий акторський колектив. Можливо, захочеться переглянути.
            • tatiana_bezsonova tatiana_bezsonova (2015-08-10 00:03:22) #
              Спасибо, полюбопытствую. А я вот никогда в транспорте не читаю, не слушаю музыку или что-то подобное. Я наблюдаю всегда.
  • kykana kykana (2015-08-09 23:25:30) #
    о, часті випадки в магазинах, але я мало звертаю на них увагу, мене завжди на касі питають чи відерце з пасочками наше чи ми плануємо його поцупити, хоча реально по тих пасочках видно, що вони вже переліпили весь пісок, але така робота і я все розумію.
    • Marimjana Marimjana (2015-08-13 00:39:51) #
      так і я ж розумію) Просто випадки трохи кумедні)
  • Tan4ik_tes Tan4ik_tes (2015-08-10 23:33:49) #
    Цікаві історії і цікаво розказано. Люди справді дивні... І наші вчинки у когось також можуть викликати нерозуміння, бо для когось ми теж будемо дивними., адже все залежить від спостерігаючого.
    • Marimjana Marimjana (2015-08-13 00:41:25) #
      " Не судите, да не судимы будете." Воно так, але ж я нікого не засуджую, просто ділюся враженнями) А те, що мої вчинки багатьох можуь ввігнати у повний ступор - це да, це про мене)
  • ksu_24 ksu_24 (2015-08-12 10:07:20) #
    Є такий вислів "в семье не без урода". Можливо трохи жорсткий, але правдивий. Нажаль, зараз багато неадекватних, неврівноважених людей. Вчора в Економ-класі на касі спостерігала, як одна пані вимогала від касира зробити знижку на спортивні штани чи не вдвічі, аргументуючи це тим, що штанці ж не нові, та ще й блискавка зламана. Касир намагалсь пояснити, що це Економ-клас, тобто секонд-хенд, речі не нові, і знижок вони не роблять, тим більш таких. Хвилин п'ять тривала ця дискусія. Врешті решт ця пані зі штанами таки домоглася свого - їй віддали ті штани за півціни, бо вже черга така назбиралась через неї.
    • Marimjana Marimjana (2015-08-13 00:42:02) #
      І кому гірше? Пані ж досягла свого...
  • Evangelina Evangelina (2015-08-14 13:57:09) #
    Такі люди попадаються всюди, як не прикро. От сьогодні зранку припаркувався якийсь , скажімо так, "козлик" впоперек під дитячим садочком. Там парковка на місць 5-6, а вийшло на 2. І ще дивиться так чого це ми хочемо і чого сигналимо.до нього. Вже 4 роки в той садок їздимо - ще такого не було. І таких "дивних "людей дуууже багато, вчинки декотрих із них просто доходять до абсурду, то ж я вас дуже розумію.
  • German German (2015-08-23 11:43:37) #
    Невже, навіщо, чому... багато питань, відповідь на які не так легко знайти, але, найголовніше, слід розуміти, що ці відповіді і не варто шукати, звичайно, якщо Ваша професійна діяльність не пов'язана з вивченням поведінки людини.
  • Rikardo Rikardo (2015-08-24 16:15:01) #
    Це добре коли можна спокійно реагувати на таку наглість і стримувати гнів в собі, але ж люди бувають різні. Ось я наприклад дуже запальний і в першій ситуації міг би жіночкі наговорити багато неприємних слів. А потім вони розповідають, що молодь не така пішла...
  • inna2470 inna2470 (2015-08-24 16:26:22) #
    Є така особливість у жіночої організмі, коли дамі за 30-40 і у неї немає постійного статевого партнера, неважливо чоловіка або коханця, то дана особина може себе так вести по відношенню до оточуючих. Я теж часто раніше потрапляла в подібні ситуації і сильно переживала з цього приводу. А зараз я просто нахабi раджу: "У вас настрій поганий? Щось болить? З чоловіком треба частіше спати, щоб відчувати себе добре."
  • Mapisa Mapisa (2015-08-27 20:11:10) #
    Таких людей повно нажаль! Дуже часто зустрiчаю на собi погляди в магазинi вiд жiнок, що я наче щось iм винна. Коли просюся десь без черги з дитиною, то начинають нападать просто. До слова, просюся я тiльки тодi, коли дiйсно ме можу стоять або дитина не в настроi. Багато людей забувають, що в них були малi дiти i як воно стояти в черзi кiлометровий.
    А якщо чесно, то люди в нас хами, бо з дитинства не вчили батьки. В СССР i в 90Х-2000Х всi працювали, щоб дiтей нагодувать.Звiдки ж вiзьмется чемнiсть?
  • htlady htlady (2015-10-25 23:05:18) #
    Влучно ви поставили цей діагноз, краще не варто і фантазувати. Не образливо і відображає дійсність.
    Втішає у першу чергу ваша реакція. Можна ж нескінченно критикувати когось за неналежну поведінку і різні дивацтва, і самому при цьому не дуже від них відрізнятися. А у вас вистачає тактовності міркувати, не засуджуючи.
    Геть невігластво, адекват і почуття гумору врятують світ. =)

Feedback to administration:

 Technical page of the site:

 
- contact here with questions and suggestions as public (comments) and private (chat).