2015-04-02 16:34
Київська дитяча клінічна #лікарня №2 (пр-т Алішера Навої). Частина 3.
#ЛОР - відділення. #Операція з видалення аденоїдів та мигдалин.
Немає нічого гіршого для батьків, ніж бачити як твоя дитина страждає.
Тема видалення аденоїдів та мигдалин у дітей дуже гостра в нашій країні. Серед 48-60 дітей ЛОР – відділення, де ми оперувалися, лише 6-8 роблять вищезазначену операцію. Інші діти лежать з гострим #отит /ом або #гайморит /ом (переважна більшість). Найбільше від цих двох хвороб страждають саме діти із збільшеними аденоїдами. Але чомусь батьки цих дітей вважають кращим декілька разів на рік «травити» своїх нащадків антибіотиками, дивлячись, як ночами дитина хропе, задихається, втрачає слух, уважність і розвиток (з причини дихання ротом, погано насичується мозок киснем). Заспокоюючи себе тим, що може колись дитина «переросте» цю недугу. Деякі, навіть, заспокоюють себе тим, що «лікують» аденоїдіт фіто-ліками, ефективність яких досі сумнівна. Ось, що я хочу розповісти про саму операцію і наслідки від неї на своєму прикладі.
Лягали ми на операцію з деякими зрозумілими сумнівами, але вони пройшли. День до операції проводиться звичайно без якихось підготовок. Зранку, в день операції, не їсти і не пити. Увага! Якщо дитина маленька і сильно капризує, можна дати шматочок цукру, але НЕ ПИТИ (зайва рідина в організмі може викликати кровотечу під час операції). За 5-15 хвилин медсестра у палаті робить потрійний укол і дитина заспокоюється, веде себе як «гальмо» (не знаю що то, але деякі діти навіть засинають). Потім привозять ліжко-каталку і ви вкладаєте дитину на неї. З посмішкою махаєте ручкою і йдете у палату «гризти нігті», «шкрябатись на стіни». Насправді, часу мало, бо необхідно поснідати і пообідати за один присід, бо можливості іншої не буде. З моменту відправки дитини в операційну і до моменту її привезення назад до палати пройде приблизно 30-60 хвилин. Там їй поставлять внутрішньовенний #катетер , подадуть #наркоз , почнуть операцію, вставлять горло-трахеальну трубку, завершать операцію, виймуть трубку і приведуть до тями від наркозу. Далі привезуть до палати плачучу дитину, яка зовсім не розуміє де вона і що з нею, поставлять крапельниці фіз.розчину. Тут дитина заспокоїться і «провалиться» у сон. Проспить вона +/- 2-3 години. Катетер залишиться до наступного ранку (заважати не буде).
Далі важливо по схемі відпоїти дитину водою або компотом з сухофруктів. Чим краще дитина буде пити, тим скоріше вона відійде від наркозу. Якщо дитину не нудить і вона не блює, то насильно вливайте рідину. Будіть і змушуйте пити. Зазвичай діти приходять у відносну норму вже через 3 години після крапельниці. І ви здивуєтесь на скільки вона буде голодною і буде їсти. Дієта – стіл №16. Ніяких фізичних навантажень і спокій. Можливо підніметься температура до 37,5 – це нормально. Нічого робити не потрібно. Ніякі знеболювальні препарати не потрібні.
І ось саме цікаве: ПІДРІЗАННЯ піднебних мигдалин – це не те саме, що ВИДАЛЕННЯ. Забудьте ті казочки, які ви чули про страшні болі. Підрізання мигдалин – це часткове видалення і не порушує їх функцій. Ніякої болі або неприємних відчуттів.
Так, видалення аденоїдів і мигдалин не вбереже мою дитину від хвороб, але дуже сильно полегшить їх перенесення: прощавайте отити і гайморити! Хай живе здоровий сон і дихання!
425

Коментарі 17

  • 2015-04-02 21:32
    Добре, що зараз цю операцію роблять під наркозом і дитина нічого не відчуває і не пам'ятає. В мене ж видалення аденоїдів залишається одним з найстрашніших спогадів, хоча тоді мені було років 5. Я навіть зараз можу згадати, як виглядала моя палата, який лікар це робив... і ту жінку, яка мене тримала. Вона, дуже велика і товста, посадила мене собі на руки, міцно обняла і тримала, поки лікар наживо все вирізав. Жах! Єдине, що тоді було приємне - це морозиво, яким моїм батькам сказали мене годувати, щоб хоч якось втамувати післяопераційний біль. Зараз такий спосіб здається просто нереальним.
    • 2015-04-02 21:54
      Ужастики какие вы рассказываете! Конечно та тётя должна быть большой и сильной, чтобы удержать истеричного ребёнка. Забыла написать, что современная медицина категорически запрещает мороженое после удаления гланд и аденоидов. Всё кушать только комнатной темперары.
      • 2015-04-02 21:55
        упс, "температуры"
      • 2015-04-02 22:15
        Рада, что такой абсолютно негуманный способ лечения канул в Лету и сейчас деткам намного легче пережить операцию. Ради такого можно и без мороженого обойтись)
        • 2015-04-02 22:22
          Нееет, он никуда не ушел. Есть и такие методы: садят на кресло, сделают укол и рвут. Просто теперь есть альтернатива для детей.
          • 2015-04-02 22:26
            Тогда я не понимаю родителей, которые при возможности безболезненного удаления выбирают противоположный способ. Не было бы таких родителей, то он бы точно больше не практиковался.
  • 2015-04-03 19:24
    Хочу відмітити справді титанічну витримку tatiana_bezsonova. Не кожна мама зможе, готуючись до операції дитини, фотографувати всі непривабливі деталі наших лікарень, а потім детально розповідати про перебування там. У мене, наприклад, із лікарнями одна асоціація - краще туди не потрапляти. Слава Богу, тепер є приватні спеціалісти і лікарні.
    • 2015-04-03 20:54
      Дело не в выдержке, а настрое. Чему быть - того не миновать. :)) Не факт, что частники лучше. Они чаще за наши деньги больше улыбаются и сюсюкают, а лечат ли?
      • 2015-04-07 13:32
        Вот с этим, я обсолютно согласна. Ведь не факт, что в этих клиниках работают люди по призванию, которые очень любят свою работу, любят людей. Ведь не все талантливые врачи могут работать в таких клиниках, и там свои законы. Я с этим столкнулась в своей жизни...((((
        • 2015-04-07 13:40
          Кроме того, по укр.законам каждому врачу нужно иметь практику в гос.учреждениях. То есть, если врач не подрабатывает/работает в гос.обычных поликлиниках или больницах, то он - не врач. А если эти же врачи принимают и в гос.учреждениях, и в частных клиниках, то вопрос: зачем же платить больше?
          • 2015-04-07 20:32
            )))
  • 2015-04-03 19:54
    Як я вас розумію. Я зтикнулась з аденоїдами, коли малій було 4 року. До шести намучились з ними. Але в нас була не тяжка форма .ще “аденоїдного обличчя” та хропіння не було. Просто під час хвороби слиз зтікав по стінці глотки, не виходив носом. Від цього виникало запалення горла, все опускалось нижче і в результаті постійний бронхіт. Але наш ЛОР відмовив мене від видалення, запропонував почекати до 6 років і спостерігати динаміку. Слава Богу аденоїди не збільшились і операції ми уникнули. 
    Бажаю вашому сину скорішого одужання -)
    • 2015-04-03 20:58
      Спасибо большого (он уже скачет как лошадь на кровати) :))). Да, ваш случай редкий. Я уже на площадках автоматом определяю детей с проблемами аденоидов и после вопросов мамам - подтверждается. Но я вижу и как мамы боятся даже произносить и допускать мысль "операция". Мы бы не дотянули так долго как вы с нашими проблемами. А еще нам ставили диагноз 1-2 степень, а при операции выяснилось, что 2-3 степень: аденоиды разрослись не только вверх. но и по сторонам.
  • 2015-04-04 19:26
    У дитинстві мені теж видаляли гланди і аденоїди. Видаляли частково для збереження природного імунітету. Під місцевим наркозом. Дуже неприємна операція. До цих пір все добре пам'ятаю. Але допомогло, хворіти перестав. Сподіваюся, все з вашим синочком буде добре)))
    • 2015-04-04 19:30
      Спасибо. Конечно всё теперь будет хорошо, я в этом уверенна. :)
  • 2015-04-24 00:35
    Ого, что вам пришлось пережить(((( Но это к лучшему! Теперь болячки будут меньше приставать!
    • 2015-04-24 09:48
      Это правда, что болячек станет меньше. К этому и стремились.

© 2010 - 2024. Всі права захищено.