#Психологія

Одинока мама чи тато на дві родини. Що краще?

Під час прогулянки маю дуже мало часу, коли просто стою спокійно – малюк мій дуже жвавий.) Йому потрібно все, звісно ж одразу, і кругом. Носимось ми з ним на пару – я для страховки, і щоб підняти вчасно, бо в парку вистачає і собак, і велосипедистів, і ролерів-дітей. Проте і у мене є декілька моментів, щоб перевести подих –дитина погоджується погойдатись. Поруч з гойдалкою є лавочки, де сидять заклопотані матусі, і саме тут, при гойдалці, мимоволі чую безліч різних речей.

Сьогодні тема була цікава: що краще-бути зовсім одинокою мамою, чи нехай той тато вже буде раз на 2-3 місяці. Одна мама переконувала іншу, що другій краще, бо її дитина не знає батька, і не сумує за ним. « А моя, як тільки телефон дзвонить, чи у двері хтось, з радістю біжить до дверей, чи до телефону з криками «Тато! Тато!» А татові байдуже до дитини, ми в лікарні пролежали 2 тижні, він навіть і не знає. Він у Туреччині відпочивав, а я гроші по сусідах займала на лікарню. Ні, краще без нього!»

Друга мама відповідала, що, мовляв, у мене теж все попереду – садочок, та й світ не без «добрих» людей – обов’язково знайдуться доброзичливці, і пояснять дитині, що він у мами нагуляний. І ось як тоді бути? І що дитині казати на це?

Як вважаєте, шановне панство, що краще? І як пояснити обом діткам, що вони абсолютно ні в чому не винні?

Мабуть, таки #Психологія
Відносини. Лебедина вірність чи зрада?
#Зрада #Кохання #Психологія
Цікаво, жителі Бетапроджект вірні своїм половинкам чи ні? Або хоча б раз у житті подумували про зраду або зважувалися на неї. Хто сміливий, відпишіться!
Але пам'ятайте, реакція вашого обранця (обраниці) на зраду може бути самою непередбачуваною. Хоча психологи наполягають на тому, жінки і чоловіки по-різному реагують на факт зради другої половинки. Жінки зазвичай тримають свої знання в секреті і тільки після відповідного ходу повідомляють, що в курсі пригод чоловіка. Під відповідним ходом я маю на увазі зраду дружини в якості помсти. А от чоловіки, навпаки, відразу виливають свої негативні емоції, як на дружину, так і на її горе коханця. Ось такі ми різні.
П.С. Бажаю, щоб Ваші половинки були вірними, як ці два голуби :-)
Помста. Кому гірше?

Як відомо, жінка – створіння, що має аж занадто довгу пам’ять до образ.)))

Довелось мені працювати у жіночому колективі. Жіночки не були перевантажені роботою, тому увесь вільний час проводили за теревенями. Хто що купив, скільки коштувало, котре дитя вчора принесло додому двійку, що готувати на вечерю і т. д. – звичайні життєві проблеми. Проте не гребували і «А я вчора бачила ту з тим біля продуктового магазину. Як думаєте, до нього чи до неї пішли?» Частенько такі розмови завершувались величезними сварками, адже знаходилась добра душа, і обов’язково ці «вельми корисні спостереження» доводилось до відома нібито зраджених половинок. Важкувато пояснити розлюченому чоловіку, котрому розказали усе в таких подробицях, аж і про колір білизни коханця (ніби присутня була, так?), що підсліпувата бабця недогледіла…

У таку халепу потрапила моя колега. Два роки після весілля, за чоловіком вмирає просто, це у них взаємно, і все добре. І тут – на тобі… Чоловік спершу уваги не звертав на такі балачки – вірив дружині. Тим більше, що вона все розказувала завжди. Але вода камінь таки точить. Десь за місяць часу «добра» пані вирішила знову нагадати - поцікавитись, як же ж там справи. Поцікавилась, звісно, у чоловіка. Подробиці скандалу мені не відомі, проте справа мало не дійшла до розлучення. Вони помирились, зараз вже виховують доню, наскільки мені відомо.

Проте колега «дуже голосно» пішла у декрет. Вона непомітно поклала на стіл своєму начальнику позитивний тест на вагітність. Його дружина – так, вірно, та сама «добра» пані. Вона щодня заходила до нього у кабінет наприкінці робочого дня, і вони разом йшли додому. У кабінеті мало не вилітали шибки – такий стояв крик.

Особисто мені шкода чоловіка – попав він… І правду ж казав – ну звідки він знає, чий це тест…
В родині начальника теж все владналось.
Але ця ситуація запам’яталась мені надовго.

На що здатна розлючена жінка?
Проте чи платить ображена леді тим самим у відповідь?
Чи згідні ви з тезою про те, що помста смачніша, коли прохолоне?

#Психологія
Мій спосіб заспокоїтись та декілька фото комах

Кажуть, що людина може безкінечно спостерігати за трьома речами: як горить вогонь, як біжить вода і як… працюють інші люди) А що робити тим, хто працює з людьми і вже бачити їх не може, кого дратують будь-які слова та питання, хто мріє переселитись на безлюдний острів і прожити там на самоті до скону? У вас такого не було? Ні? Тоді я за вас рада)

У мене ж такі почуття час від часу просто переповнюють… і тоді рятують речі з першої фрази посту, тільки слово «люди» там потрібно замінити на «комахи». От чесно, спостереження за їх світом, де все йде по якомусь незрозумілому нам плану, де у кожного своя роль і своє завдання, де не виникає ніяких непорозумінь та немає підлості, дозволяє відволіктись від буденності, відпочти та заспокоїти нерви… а ще зрозуміти, що якщо навіть такі примітивні створіння змогли вижити у своєму суспільстві, то людині просто не можна здаватись.

Маячня сивої кобили? Можливо) Але мені допомагає!

А ще я люблю їх фотографувати. Правда ж на фото вони не такі вже й страшні, як здається?

#Психологія #Спостереження #ФотоКомах
Ігроманія.

#Психологія
Ігроманія… Хвороба чи ширма? Патологічна залежність, що потребує медикаментозного втручання, чи крик душі?
Червоні оченята зранку свідчать про нічні баталії у країні ельфів та тролів Азероті, Світі танків, іншому РПГ чи шутері.
Чим так вабить гра? Завдяки чому так легко відмовитись від свіжого повітря, реальних друзів, фільмів, книжок, пікніків?
Хто цей поважний чоловік, що так квапиться та нервує через чергу у магазині? Він – декан у серйозному ВУЗі, і він поспішає додому, бо у нього на 19.00 рейд, його чекають.
І цей хлопчак прогуляв тренування у басейні з тієї ж причини.
І дівчинка покинула подружок та біжить додому, бо їй сьогодні обіцяли допомогти взяти останній рівень.
У чім річ?
Може, річ у тім, що є можливість виправити невірний вчинок? Або наперед передбачити наслідки?
Чи справа в тому, що ми не зовсім задоволені своїм життям, його рівнем? Адже у комп’ютерному світі той самий підстаркуватий та повненький декан - чарівний юний ельф-красень, який може практично все.
А може, це пошук захисту від самотності?
Чому ми проводимо стільки часу у соцмережах, іграх, на сайтах із не корисною для нас інформацією? Чому так мало спілкуємось наживо?
Звички, яких повинні дотримуватись щасливі пари
#Психологія

Психологи впевнені, що варто дотримуватися певних звичок (їх нараховують 10), щоб досягти гармонії у стосунках і стати щасливою парою.
1. Якщо хочете бути щасливою парою, то шукайте у своїй другій половинці більше позитивних сторін і менше негативних.
2. Навчіться довіряти та прощати свою половинку. Це особливо актуально під час сварок.
3. Коли закохана й щаслива пара кудись вирушає, партнери повинні триматися за руки або хоча б іти поруч.
4. Наша шкіра має пам'ять на хороші дотики. Вони в свою чергу допомагають нам легше перенести негаразди. Обіймайте кохану/коханого щоразу, коли вітаєтеся або прощаєтеся.
5. Надзвичайно важливо лягати спати разом. #ЩасливіПари добираються до ліжка в один і той же час, навіть якщо потім один з партнерів займатиметься своїми справами.
6. Щодня варто запитувати один у одного, як справи у другої половинки.
7. Прості фрази «Я люблю тебе» і «Доброго дня» слід говорити коханій людині щоранку. Це дасть змогу зарядитися хорошим настроєм з самого ранку. До речі, цю звичку вважають найважливішою.
8. Необхідно кожного вечора бажати один одному доброї ночі, навіть якщо посварилися. Адже це набагато важливіше, ніж незначний інцидент, який забудеться найближчим часом.
9. Щоб стати щасливою парою, психологи рекомендують мати спільні інтереси. Навіть якщо їх нема, варто знайти щось таке, що стане цікавим для обох партнерів.
10. А ще треба радіти, а не соромитись, коли оточуючі бачать вас разом. Адже закохані не зобов’язані приховувати своє щастя. Вони просто насолоджуються від того, що знаходяться разом.
Якщо вам вдасться дотримуватися таких правил поведінки (а це вимагає неабияких зусиль), то ваші стосунки з коханою людиною стануть набагато щасливішими. Чи погоджуєтеся ви з цими пунктами? Чи, справді, ці звички зможуть покращити стосунки?
Дружба між чоловіком та жінкою.
#Психологія
Отже, я продовжу) наголошую, що це моя особиста думка, і я нікому її не нав’язую.)
Дружба між двома особами різної статі можлива лише за трьох обставин:
1. Вони-екс-коханці.
2. Вони-коханці зараз.
3. Вони-коханці у майбутньому.
Міцнішої дружби, ніж у людей, котрих у минулому пов"язував інтим, не буває. Звісно, за умов, що статус коханців вони змінили на "друзів" за взаємною згодою і зробили це полюбовно) Достатня кількість часу, що провели поруч, спільні таємниці та спогади, і, як наслідок, повага, турбота та щира цікавість до життя друга -основні риси такої дружби.
П.2 думаю, питань не викликає, тут все зрозуміло.
Дружба майбутніх коханців має дещо романтичний характер. Вона юна, тендітна та несмілива. Поступово зближує двох людей, зростає та стає міцнішою на тлі взаємної симпатії. І тут раптом бац!-лібідо! А його вже нікуди не дінеш… Саме не пройде, прийдеться щось робити. Зазвичай завдяки #Почуття\м особи з п.3 поступово переміщаються на другу сходинку, і їх платонічним стосункам приходить кінець.
Нажаль, я рідко зустрічала щасливих друзів -екс- коханців. Під час розриву стосунків гарячі натури наговорять, а й нароблять, багато зайвого. Потім, буває, шкодують, але…
Можу навести один-єдиний приклад дружби між чоловіком та жінкою. Вони не підходять під жодну категорію. Так, вони саме друзі. Без категорії. Але лише тому, що непереборні обставини та 1000 км залишили для них малееесенький шанс, практично шансик на те, що коли-небудь, можливо...)))
Я дуже вболіваю за них!)
Чи потрібно триматися за руки?
#Психологія

Кажуть, що закохані постійно тримаються за руки. Та й пригадую себе, декілька років тому теж таке практикувалося. А зараз щось мої руки та коханого рідко пересікаються. І я помітила, що цього мені не вистачає. Іноді побачу милу парочку на вулиці, в котрої міцно стиснуті долоні докупи, - й сама хапаю чоловіка))) Але чомусь не довго так крокуємо, руки розбігаються по сторонам. Що б це значило? Невже вже не закохані один в одного? Наскільки важливо #триматисяЗаРуки з коханою людиною?
Як впливають ендорфіни на наш організм? Що провокує викид ендорфінів?
#Психологія

Депресія часто вас відвідує? Пригнічений настрій, апатія, «руки опускаються»…. Вам це відомо? А все чому? Таке трапляється, коли людина не може задовольнити свої потреби. Ейфорію всі люблять? А знаєте, як дійти до стану блаженства? В цьому допоможе «гормон щастя» - ендорфін. Мислити треба позитивно! Якщо з’являються негативні думки, треба їх різко змінювати на позитивні. #ВикидЕндорфінів у кров може спровокувати вживання певних продуктів/спецій, серед яких шоколад, банани, картопля, буряк, авокадо, червона смородина, молоко, гірчиця, кинза, чабрець, паприка, перець чілі. Ультрафіолет у розумній кількості, сміх від душі у величезному обсязі, сльозлива музика, позитивні переживання, тривале заняття спортом – це все піднімає рівень ендорфінів. Найпотужніший спосіб - це секс. Всі ці задоволення свідчать про те, що #ендорфіни виробляються, тобто ми відчуваємо себе якоюсь мірою щасливими. А від чого ви відчуваєте радість та щастя? Що для вас є тим самим ендорфіном?
Жіноча дружба.
#Психологія
- Все, я з тобою більше не дружу!!!-Катя, 4 роки.
- Чому? – Оленка, 6 років.
- У тебе лак на нігтях гарніший, ніж у мене!- Катя.

Чим не суто жіноча дружба?) Дівчатка за півгодини вже знову грались одними іграшками, і розмовляли, і «дружили», але… Факт був. Виростуть, будуть грати у дорослі ігри, і так «дружитимуть» через день.
Особисто я вважаю, що поняття «дружба» поширене в просторі та часі, воно має певні межі. І це не залежить від статі. Одностатеві дружні #відносини тривають довше, ніж різностатеві, але і вони не вічні. Нічого вічного не існує.
Дружба між жінками, так само як і між чоловіками, можлива лише в певний період часу і за наявності умов для неї. Спільні ідеї, інтереси, робота, коло спілкування спонукають нас зближуватись із тією чи іншою людиною. Проте лише на певний час.
Спробую пояснити думку. У певний період життя поруч із кожним з нас крокують люди, що не байдужі нам-друзі. Плин часу, зміна обставин -і десь усі поділись. Так, на їх місце прийшли нові, але попередні стали дуже рідкими гостями навіть у пам’яті. Інколи ловиш себе на думці: «О, здається, сьогодні у Наталки день народження. Привітати, чи що? Але для чого? Ми вже майже рік взагалі не бачились.» Випадково зустрілись на вулиці, незручні посмішки на обличчях: « О, привіт, як ти?» « Та ніби все нормально, а у тебе?» «Та й у мене все як завжди, нічого нового. Ну, бувай?» «Побачимось.» Що ж сталось? Стався час, який невблаганно пливе, і обставини, що зруйнували все те, що колись так міцно пов’язувало цих вже дорослих людей.
Маю гарнесенькі приклади одностатевої дружби. Трійко чоловіків, давніх, ще з армії, міцних друзяк, відпочивали у певному закладі. Було весело, бракувало пригод. Знайшли. Фінал: один у реанімації, двоє інших на таксі вдома виправдовуються перед дружинами. Про третю дружину ніхто і не згадав. Я не розбираю причин та мотивів, я кажу про чоловічу дружбу.
Інший приклад. Шкільні подруги, 7 років за однією партою, практично сестри. Одна вирішила влаштувати чоловіку сюрприз – романтичну вечерю. Для цього раніше пішла з роботи. Далі все як у тому анекдоті:» Мила, це не те ,про що ти подумала!» Теж дружба, жіноча)
З різностатевою дружбою взагалі все ясно – можлива лише у трьох варіантах, але то вже наступна історія.
Із задоволенням посперечаюсь і почитаю чужі думки з цього приводу!

Feedback to administration:

 Technical page of the site:

 
- contact here with questions and suggestions as public (comments) and private (chat).