Десь і у мене є такий. Ще плівок кілька навіть не проявлених теж є. І дійсно Для фотографування таким фотиком довго вичікувалось, щоб фото получалось без дублів, адже жалко було тратити зайвий кадр - їх тільки 36 ))). Очікування друку фотографій прирівнювалось майже до сюрпризу на якесь свято. Зате скільки радості після перегляду! Тим. хто не знає плівкового фотоапарату - не зрозуміти таких емоцій!

Безперечно, щось таки таке є. Іноді допомагає, іноді підводить, але заперечити факт існування шостого чуття можуть тільки заскорублі матеріалісти).От тільки проблема, як навчитись керувати нею.

Щиро хочу розділити Вашу віру. Дай Боже, нам миру і спокою. Хай у всіх людей доброї волі і щирого серця все завжди буде гаразд.
Вашим рослинкам теж процвітання і життя на довгі роки радувати Ваше око і душу своєю красою.

По-перше, сказав без пропаганди, образ, але зі своїм переконанням, по-друге, по Адама і Єву і їхні зображення - вважаю навів незаперечний факт, по-третє, гординя - це гріх перед Богом, а не перед людьми. Тому такі питання можна ставити, я Вас, упаси Господи, не звинувачую. ))) Всі люди заслуговують на любов і повагу. Тож Вам бажаю любові, віри, успіхів у пошуці істини.

А хіба Адама і Єву малювавли з натури? Хто їх реально бачив? Автори таких робіт просто змальовували з натурщиків, забувши про таку інтимну деталь, як пуп. Та, зрештою, хіба в цьому суть християнства. "Блаженні, що не бачили, алу увірували"... Всі інші інсинуаціїї - плід людської гордині.
Заперечите?

Я взагалі переконаний: якщо у людини голова на плечах, а не глек з шматком олова (для баласту), та ще й руки ростуть з правильного місця, то зробити будь-що такій людині під силу. Не святі ж горшки ліплять. Що ж до входу - вийшло красиво і, мабуть, міцно і практично.

Що змусило? Побачив картинку, де по сходах несуть рояль вниз, а назустріч такий же рояль вверх. Усміхнуло. Питання виникло як привід пожартувати, підняти настрій.
P.S. Дякую за побажання, і Вам всього самого доброго.

Залізний опимізм)))

Дохідливо і оптимістично. Ви, мабуть, психолог, до того ж у спішний.

Філософське вирішення проблеми. Мабуть, таке вирішення - єдино правильне. Дякую за відповідь

Однозначно. Ліна Костенко - неперевершений митець слова. Обожнюю її поезії. Завжди на столі поруч з Біблією збірочка поезій. Гарний настрій, поганий, сумний чи радісний - завжди можна знайти поезію. Прочитав також "Записки сомашедшего". Але для розуміння глибини твору, треба було родитись десь у 80-х, тобто так, щоб свідоме життя починалось десь в буремні 90-ті. Сильно. Правдиво. Трішки сумно за націю.

Красиво, безперечно!!! Але і у нас місця є теж просто фантастичні. Головне їх не знищити, проникнутись розумінням того, що ми МУСИМО їх зберегти для наступних поколінь. Інакше альтернатива у нас сумна виходить: або ми повертаємось до першоджерел, дбаємо про власний дім, або найстрашніші картинки апокаліптики. Вибір за нами. Споіваюсь, зробимо вибір на користь першого варіанту.
P.S. Дякую за красиву підбірку.

Прочитав запис - навіяло теж спогади. Пригадався один кумедний випадок. Грались ми в хованки і коли вже всі "козирні" місця всі знали, я вирішив залізти до бабусі в шафку. Перекинув на себе баночку з якоюсь сухою фарбою. Щоб не дісталось на горіхи, я водою якось відтер штани. Заспокоївся, і думав зіпхати провину на кота. Але вечором, лягаючи спати, знімаю штани, а в мене ноги яскраво-червоного кольору. Ех, безтурботне дитинство, вернутись хоча б на мить.

"Століття Якова" читав. Не те щоб у великому захваті, але в цілому читати можна. На другу не потягнуло ))). Щодо третьої - не читав, але вважаю, що варто прочитати. Мудрість предків ховає таємницю порятунку нашої нації. От тільки молодь чомусь нехтує такою життєвою підказкою від історії. На превеликий жаль...

Все буде добре і ми переможемо! З нами правда, а, отже, і Бог. Хай ми програємо по оснащенню, по кількості, по силі, зате наш дух во сто крат більший. Кіборги це довели всім. Тремти, вороже-гаде, в очікуванні своєї собачої смерті!!!

Погоджуюсь з Вами на всі 100%. Братами, може, і не слід їх називати (хоча не всі ж такі моральні виродки). Мав на увазі, брати, Бо собіподібні, тобто люди. Хоча зараз це нелюди моральні канібали, по іншому їх не назвещ.

Так красиво розповіли про вогонь від свічки, що вечором обов"язково запалю кілька, щоб поспостерігати :)

І це дуже класно. В шаленому ритмі сучасного життя ми просто з часом розучуємось чимось "восторгаться". Всі кудись біжимо, спішимо, не помічаючи простих, але чудових. іноді шедеврально прекрасних речей. І якщо Ви здатні на таке прекрасне почуття - це свідчить принаймні про те, що у Вас не зчерствіла душа, готова приймати світ дитячими очима.

Насторожує слово "повинен"))). Як би ж то "бажано", чи "рекомендовано". Більшість читав, багато з них з захватом, але всі без примусу

Приємно здивований, що у наш час є люди, які ще читають і роблять це з задоволенням. Оскільки викладаю літературу, то стикнувся з такою проблемою: діти не хочуть читати, а про любов до читання і мови нема. Тож єднаймося, любителі читання, чи то паперових, чи електронних видань!