Психологія

Група, учасників: 45
2015-08-24 15:57

Терпіння. Посидючість. Як їх розвинути у дитини?

Мій старший син з народження дуже непосидючий, що з часом позначилося на здоров’ї (2 струси мозку, 3 переломи рук) та успішності у навчанні. Крім того, відсутність #терпіння постійно заважало йому доводити справу до кінця, а це в свою чергу, може спричиняти проблеми у майбутній професійній діяльності. Що ж робити? Як боротися з нетерплячкою? І чи можна у підлітка розвинути терпіння та посидючість?
Я розумію, що характер – є характер. А також я розумію, що з часом, роками людина стає більш статичною, поміркованою. Але ж хочеться допомогти підлітку якось. От і почала я декілька років тому практикувати на синові різні методи. Ці методи можна застосовувати і з маленькими дітьми. Зміст їх полягає у тому, щоб дитина/підліток часто займалася марудною справою. При чому, доводила справу до кінця. Це може бути і допомога у хатній роботі: прибирати, перебирати тощо.
Я, як любителька плетіння, знайшла до чортиків противнючу сину роботу – розпускати або розплутувати нитки. Звичайно, що в нього є «важливіші» справи: гра на компі, телевізор, друзі у соц. мережах та інше. Але він знає також, що одним маминим словом, він може всього цього бути позбавлений і надовго. Тому, охаючи та ахаючи він просто змушений займатися зовсім не чоловічою справою. І я завжди наполягаю на виконанні роботи у повному обсязі до переможного кінця. З часом я зауважила, що син, при виконанні завдання розплітання ниток, все менше обурювався. Крім того, під час такої праці, в нього майже нанівець зійшли прояви психів та дратівливості.
Отже, висновки: систематична, марудна справа, яку доводить дитина до кінця (примусово чи ні), виховує в неї терпіння і посидючість.
45

Коментарі 16

  • 2015-08-24 17:01
    Изверг!!!!)))
    • 2015-08-24 17:37
      Да ещё тот! Может мне потом невестка хоть за что-то спасибо скажет)))
  • 2015-08-24 17:18
    Вперше бачу такий метод виховання посидючості) Можно сміливо започатковувати нову методіку виховання по досвіду 
    tatiana_bezsonova ) Якщо чесно, сама іноді перекладую на дітей роботу яку не дуже люблю. З нитками я справу не маю, в більшості випадків мої завдання стосуються протирання пилу або посуду. А моя мати вимагала від мене прасувати і мити підлогу. Згадаю все ці справи з жахом! Але, думаю що як раз вона виховала в мене охайність. Думаю, Ви також робите щось корисне для сина.
    • 2015-08-24 17:38
      А ещё картошку чистить на большую семью помогает)))) или фасоли кг. 3-5 перебрать )))) обращайтесь, у меня полно идей)
  • 2015-08-25 11:06
    Я повністю згодна, що в дитині треба розвивати посидючість і вміння доводити розпочату справу до кінця. Адже ритм життя у нас зараз просто дуже прискорений. А адже в процесі наприклад перемотування ниток дитина може щось обміркувати і зупинитися і найголовніше я завжди за роботу дітей руками, пальцями, це добре впливає на дитину в будь-якому віці. Розумне рішення і правильні спостереження у вас. Я на собі перевірила це, коли була після операції і посилено зайнялася в'язанням гачком в період одужання. Дуже заспокоює і врівноважує !!! А дівчат своїх я ще просила перебирати гречку, фасольку, горох! Спочатку це було внапряг, а потім навіть в задоволенням ...
    • 2015-08-25 12:21
      Да. А в процессе можно поболтать по душам.))
      • 2015-08-25 17:48
        Да, так и есть...))))
  • 2015-08-25 16:26
    А у мене частенько коробочки з сірниками випадають з рук і розсипаються по кухні, а син збирає. ) Пробувала розсипати квасолю або горох - але "курочка по зернятку" не виходило, він згрібає всек до купи та потім жменями усе в кульок закидує ...
    • 2015-08-25 17:09
      Не важно, что так. Важно, что помогает и чтобы до конца это делал.
  • 2015-08-27 01:47
    Цікава ідея! А ще мені у дитинстві дуже подобалось різні ґудзики перебирати, робити візерунки з них. Може це підійшло б більше для дівчинки, але не бачу поганого і для хлопця таким чином виховувати у собі терпимість і творчість. Я так могла годинку розважати себе тихенько, а потім мамі показувала різні картини з гудзиків.
    • 2015-08-27 12:05
      Классная идея!
    • 2015-08-27 21:41
      У моєї бабусі була коробка з гудзиками і коробка з "лохмотиками" (клаптиками) -вона шила всьому селу одяг. І коли ми до неї приїжджали -то це був кайф - відразу до тих коробок, роздивлятися гудзики та лахмотики і дратися за найкрасивіші із них!!!! )) А зараз у мене дома з 10-к гудзиків є, немає в дитини того кайфу... А от ви нагадали... Дякую. Може, розкошелитися на півсотні??
  • 2015-10-23 23:28
    Скажу, що є діти які від народження посидючі і терплячі, але їх дуже мало і більшість із них спокійні та сором'язливі діти. Всеж-таки непосидючих дітей надзвичайно багато і якщо їхню зайву енергією спрямувати в потрібне русло, то дитина виросте всебічно розвинена та щаслива. Не потрібно дитину перевиховувати і робити із неї спокійну сіру мишку, так як такий крок може нашкодити нашій дитині.
    • 2015-10-24 18:28
      ой, ваши бы слова и учителям в уши!
      • 2015-10-25 20:53
        Так, для вчителів це основна проблема - непосидючі діти. Хоча, я їх не звинувачую, тут винна ціла шкільна система. Ми тільки пішли в 1-й клас, так, також отримуємо багато зауважень про те, що потрібно розвивати посидючість. В п`ятницю у нас були батьківські збори, діти також сиділи в класі. Хочу сказати, що 18 із 20 дітей годину просиділи ідеально. І тільки двоє, в тому числі мій Максим і 5хв. не витримали. Так цілі збори і провели на їхніх прикладах. Як поганих - порушення поведінки, так і хороших - багато знають і можуть розповісти. Але, справді доводити діло до кінця надзвичайно важлива риса.
        • 2015-10-25 20:58
          Эх, детки. ))) терпения вам. Свои ужасные 11 школьных лет со старшим сыном я уже отмучалась. И меньше слушайте тех учителей. Система системой, но учителя тоже все разные.

Наступний запис

2015-08-10 14:18

Покарання дітей

226
52

© 2010 - 2024. Всі права захищено.