2015-03-17 11:57

Марія Матіос "Солодка Даруся"

Закінчую читати книгу Марії Матіос "Солодка Даруся"... Вже довгий час чую про творчість Матіос і от для початку я вибрала роман "Солодка Даруся", який є її найвідомішим твором. Враження неоднозначні та я абсолютно не розчарована, але чомусь очікувала зовсім не те, що насправді описує книга. Та від цього вона не стає менш цікавою... Роман є сімейною сагою, він висвічує життя простих людей, глибоко показує їхні емоції, почуття, страждання. І все це відбувається на фоні епохальних подій, а саме - війни й кількаразової зміни влади. Роман подекуди є досить відвертим, іноді шокує...та він показує життя саме таким яким воно є насправді. Можу сказати, що навіть відкриває очі на багато речей...Все, беруся дочитувати :)
13

Коментарі 14

  • 2015-03-17 19:49
    Хотелось бы с вами подискутировать об этой книге, но я не знакома с сюжетом. Подозреваю, что всё там печально и серо. Это основная причина, почему нет никакого желания читать украинских авторов: тяжёлая жизнь народа, тяготы, борьба и т.д. Мрачно. Но уважаю вас за то, что вы осиливаете такое. Это вы по собственному желанию читаете?
    • 2015-03-17 23:07
      Звісно не без того що ви перелічили, але якось по-іншому... Читаю по власному бажанню :) і знаєте чому? Досить часто з тієї причини, що я повинна знати про що там написано і "краще раз побачити ніж 100 разів почути"....Як це так якщо я не буду в курсі :)
    • 2015-03-17 23:13
      P.S. А ще Матіос зараз є депутаткою, як тепер не почитати що вона пише ;)
  • 2015-03-17 21:01
    Чомусь по вашому опису згадалась Люко Дашвар... але це, напевне, зовсім інший жанр.
    • 2015-03-17 23:10
      Люко Дашвар я перечитала всі книги :) Так, це трохи не те :) Тут, можна сказати, більше глобальних проблем і якось так вони переплетені із особистим....Та у всякому разі це лише моя думка :)
  • 2015-03-18 10:26
    А особисто мені Матіос не дуже подобається. Творчість ще сприймаю, але її інтерв'ю не дуже. Вона дуже пафосна і здається сама собі дала премію Шевченка. Хоча чутки з цього приводу різні. Щодо "Солодкої Дарусі", то це справді драма на три життя, хоча й трохи сумна.
    • 2015-03-18 11:50
      На рахунок самої Матіос у мене така ж думка! Мені якось навіть шкода, що вона пішла у депутати, краще б писала...А можливо у мене таке упередження, що хто влізе в болота влади - то і сам трохи забрудниться :( Приблизно та ж ситуація з Кличком.....та, мабуть, трохи гірша :)
    • 2015-03-18 11:52
      А Ви що з її творів читали, бо "Солодка Даруся" - це перша її книжка, котру я дочитую, буквально останні сторінки? Планую ще обов'язково прочитати книгу "Нація", а далі побачимо...
      • 2015-03-20 15:12
        Я взагалі читала Матіос за програмою університету. "Нація" потрапила у мій список також. Гостра тема боротьби УПА з московськими сталіністами. Не щось нове, проте розкрито цікаво. І все ж, Матіос - не моя улюблена письменниця.
        • 2015-03-20 15:21
          Мабуть, "Націю" все-таки прочитаю при нагоді.... Я зараз взагалі стараюся не дивитися ні її інтерв'ю, оминаю новини про неї в інтернеті - щоби не передумати читати її книги :)
  • 2015-03-18 14:20
    Ось, що я можу скати прочитавши це творіння. Після прочитання книги важко сказати "сподобалася" або "не сподобалася". Спочатку книгу було важко читати, через наявну велику кількість діалектизмів в тексті. З приводу книги, я можу сказати лише одне: справді зображене реальне життя реальних людей. Від бабусі чула про "доброту душевну" радянських солдафонів, коли вони тільки-тільки прийшли на нашу землю, але про таку жорстокість я і подумати не могла. Жах, просто жах. Скільки життів занапастили і зруйнували навіть не люди, просто дикі тварини, без почуттів і думок. Дуже зворушила назва третьої частини "Михайлове чудо" і момент, коли Даруся приходила до батька. Я навіть заплакала. Бо навіяло щось своє. Загальне враження від прочитання: книга життєва, але важка. І навіть зовсім не хочеться думати, що біографічна, і що комусь довелося пережити ось таке.
    • 2015-03-18 14:51
      Я також спочатку "спотикалася" об значну кількість діалектизмів, а потім якось звиклося. Моя бабуся також розповідала, що люди в той час були набагато спокійнішими і врівноваженішими (бачу це навіть зараз по самій бабусі та інших родичах приблизно її віку). Люди знали як подбати про свою сім'ю і вміли господарювати...поки не прийшла ця напасть. Багато доль зруйнували... :(
  • 2015-06-11 13:52
    Цікаво, але мої враження йдуть урозріз із основними настроями у коментарях до книги "Солодка Даруся". Цей твір мені дав почитати приятель. І книга сподобалась мені настільки, що я придбала її до власної бібліотеки. Читала її досить давно. Але й досі пам'ятаю свої емоції та сльози, коли прочитала, чому ж Дарусю називають солодкою. Просто уявила себе на місці маленької дівчинки, яка так по-дитячому наївно "здала" своїх батьків, а потім усвідомила, що накоїла. Для мене "Солодка Даруся" - один з найкращих творів українських авторів, прочитаних за останні 10 років.
    • 2015-06-11 16:02
      Ця книга теж є у моїй бібліотеці. Історія головної героїні досить трагічна і жорстока...не легко читати про ті події. Може й тому багато хто не читає щоби не заглиблюватися в це все...

© 2010 - 2024. Всі права захищено.