2015-03-10 20:36

Стояла я і слухала весну...

Чудовий весняний день налаштовує нас на особливий настрій... І ось згадався мені вірш Лесі Українки саме на весняну тематику...
Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла.
Вона мені співала про любов,
Про молодощі, радощі, надії,
Вона мені переспівала знов
Те, що давно мені співали мрії.
9

Коментарі 8

  • 2015-03-11 18:11
    Останній раз зустрічалася з Лесею Українкою на уроці української мови в школі. Так приємно було перечитати вірш. Дуже пронизливий, точно передає думки людини, що радіє першим весняним дням та сонечку. Чує з ранку, як співають пташки і відчуває як прокидається природа.
    • 2015-03-12 12:23
      Переважно всі ми зустрічалися із подібними творами ще у школі, а даремно... Лише зараз розумію, що вони несуть велику силу, певні знання, почуття, емоції...Варто іноді підібрати щось під свій настрій і перечитати, також хороший релакс :)
  • 2015-03-12 08:52
    І мені подобається;)))
    • 2015-03-12 12:25
      Твори Лесі Українки мені завжди подобалися, а одним із моїх найулюбленіших віршів досі залишається "Contra spem spero".
      • 2015-03-13 11:19
        Хоч назва трошки "траурна", але мій улюблений її вірш "На кладовищі ми про щастя говорили"...
        • 2015-03-13 11:57
          Я спеціально знайшла цей вірш і прочитала....гарний і неоднозначний... 
           
          На кладовищі ми про щастя говорили, 
          і падали слова, і душу крили, 
          мов палим цвітом, щирії слова… 
           
          І смутно колихалася трава, 
          здавалось, мов усі старі могили 
          ховають те, що ми про щастя говорили.
          • 2015-03-13 15:11
            ;))) о, так, це він.
            • 2015-03-13 15:25
              :)

Наступний запис

2015-03-10 20:12

Кілька годин у Франківську...

7
6

© 2010 - 2024. Всі права захищено.