Кажуть, що всі ми родом з дитинства. Але що таке #дитинство
? Прекрасна пора чи обридлі виховні лекції та суцільні заборони? Коли ми перестаємо бути дітьми? Коли розумієм, що #ДідМороз
- переодягнений тато або сусід, а зубна фея бере гроші з маминого гаманця? Чи коли намагаємось відокремитись від дорослих, не залежати від них і їхніх порад? Чи навпаки, коли хочемо бути з ними, але на рівних? Мені досить часто здається, що я досі дитина: іноді розмірковую тими ж критеріями, категоріями, але деколи - чураюся тих, хто веде себе як маля. Може ми просто навчені робити пісне обличчя, а взагалі-то - #діти
назавжди? Ось тільки все важче і важче вірити у дива...
Коментарі 0