2015-01-26 16:41
Продовжуємо подорожувати Харківщиною. Сьогодні ми з Вами попрямуємо на південний захід від Харкова, недалеко від районного центру Нова Водолага в село Рокитне. В селі, в оточенні полів і тінистого лісу, причаїлася невелика дворянська #садиба роду Куликівських - перлинка російського класицизму.
Садиба була зведена в 19 ст. харківським полковником у відставці Куликівським М., після одруження на вдові колишнього господаря села Рокитне. Одноповерховий розкішний будинок з чудовою колонадою в доричному стилі прикрасив резиденцію ватажка Валківського повітового дворянства. Колонади утворюють ряд подовжених лоджій, а шикарні вікна з подовженими пропорціями і модульні карнизи доповнюють декор палацу. На території садиби було побудовано стайню, псарню, пташник, оранжерею і водяний млин. Навколо палацу був розбитий чудовий сад з терасами і ставками. У 1805 році за рахунок коштів Куликівського була зведена мурована церква, яку присвятили небесному покровителю господареві земель - #АрхангелуМихайлу . Прямо за нею - алея, що веде до будинку.
Після смерті господаря його дочки втратили маєток у Рокитному, і в 1880 р. воно перейшло в казну. З часом флігель розібрали на будматеріали, але головний будинок зберігся і на сьогодні. Зараз це Рокитенский аграрний ліцей.
0

Коментарі 5

  • 2015-01-26 19:53
    Як приємно читати розповіді людини, яка дійсно знає і любить свій край)
    • 2015-01-26 23:35
      Я дійсно люблю свій край, я тут родилася і виросла, але нажаль, вивчати місцевість всієї Харківщини, ми сім’єю почали не так давно. Ми кожні вихідні, якщо погода дозволяє, присвячуємо подорожам по просторам Харківщини.
  • 2015-01-31 13:42
    Ми завжди їдемо шукати прекрасне за три моря, але воно - ось, поруч. Як казала одна моя знайома, треба подивитись спочатку всі пам"ятки поряд з нами, бо, нажаль, в нашій країні їх не відновлюють і не бережуть, а от за кордоном і через двадцять років ще встигнемо, бо там свої старовинні замки та будівлі доглядають і дбають про них. На Харківщині я майже ніде не була, хоча живу тут все життя, але в одне місце ми з чоловіком навідались - Шарівка, що недалеко від Краснокутська. Там зберігся величезний замок і парк німця, що держав цукрові заводи. Є навіть легенда, що він виконував будь-які прмихи своєї коханої дружини, і одного разу серед літа зробив їй з цукру горку, бо їй заманулося покататись на санчатах. Під час СРСР там був туберкульозний диспансер, а зараз замок потроху руйнує час. Нажаль.
    • 2015-02-02 17:28
      Ми в Шарівку їздили також. Прогулювались по алеям липового і дубового гаю, блукали по самій будівлі. По будівлі ходити, було страшнувато, інтер’єр дуже красивий, а сама енергетика – моторошна. Майже на усіх фото зроблених в будівлі, проявилися різні за розміром яркі плями.
  • 2015-02-03 13:57
    Нажаль, ми до будівлі не попали. Є спосіб проникнути туди?

© 2010 - 2024. Всі права захищено.