2015-01-12 15:36
Як ви придумуєте про що писати? От приводом до кожного мого запису стає якась подія. Наприклад, сьогодні зранку я застрягла у ліфті — було темно і дуже тихо... Я хвилин 10 чекала, щоб хтось зайшов в під'їзд, і можна було його попросити викликати ліфтера. Проте будинок ніби вимер. Добре хоч мобільний телефон працював, і я попросила маму викликати мені рятівників.
З ліфтом в мене своя історія — я дуже боюся, що в один прекрасний момент він обірветься і впаде вниз. Це нічим не спровоковані, але дуже нав'язливі думки. Тому, якщо в ліфті більше 3 чоловік, я виберу піти пішки. Дивно? Нехай, але як вже є)
А ще я дуже боюся павуків... панічно! А вони до мене просто липнуть. Одного разу сиділа на кухні і спокійно їла червоний борщ, а один дуже нахабний членистоногий товариш спустився мені на плече. Думаєте ми не робили після цього ремонт?
Третій страх — це смерч. Колись я побачила його на Чорному морі, і в пам'ять врізалась ця надзвичайна сила і міць. З того часу сни про смерч стали моїми найчастішими кошмарами.
В дитинстві ще був страх висоти, проте це вже зовсім інша історія)
А чого боїтесь ви?
0

Коментарі 17

  • 2015-01-12 15:39
    Теперь мы знаем ЧЕМ вас напугать!
    • 2015-01-12 15:40
      Какие у Вас коварные планы)
  • 2015-01-12 15:55
    Я боюсь ходити вулицями, коли темно 
    Боюсь глибини 
    А ще на високих сходах у мене паморочиться голова, хоча не можу сказати що страшно. А квартиру ми придбали на п’ятому поверсі, як я буду вікна мити навіть думати боюсь. 
    А ще я боюсь коли собаки збиваються у групи і бігають дворами.  
    І я не можу виступати перед великою групою людей, тай що казати – я і перед малою нічого не розповім -) 
    Одним словом - я боягузка -)
    • 2015-01-12 16:22
      Теперь и вас мы сможем напугать...
      • 2015-01-12 19:29
        Ні, ну ви реально злий професор))) а чого ви боїтесь?)
  • 2015-01-12 16:13
    А я не придумую ))) У мене просто є деякі напрацювання, їх і викладаю :)
    • 2015-01-12 19:30
      Ого, як все продумано)))
      • 2015-01-12 20:49
        та нє....просто робота така ;)
  • 2015-01-12 22:52
    О, павуків моя донька боїться! Тааак боїться- до істерики! А я... навіть не знаю. Боюсь глибини ще з дитинства, тому пляжний сезон для мене- це скоріше лежати засмагати, ніж плавати. Я до такого давно вже звикла, тому й не переймаюся особливо цим своїм страхом. Хоча цього літа був один момент, коли, гуляючи в Кримських горах на околицях Балаклави, втратила пильність і забралася на доволі крутий схил над прірвою, внизу глибочезне бурхливе море, ох і моторошно це було!!! Ледве вибралася звідти, сама не пам'ятаю як, але страшно було дуже!!!
    • 2015-01-13 00:00
      А плавати вмієте?
      • 2015-01-13 00:42
        На надувній подушці ще й як плаваю))) вздовж берега туди-сюди, там, де дітям по коліно))))
  • 2015-01-13 11:22
    Мабуть у кожного є свої фобії. Я наприклад дуже боюся висоти, коли піднімаюсь високо, то паморочиться в голові, ноги тремтять. Також боюся відкритого простору (де не видно краю), на морі далеко не запливаю.
    • 2015-01-13 20:44
      З висотою в мене була схожа ситуація, зараз стало набагато легше
    • 2015-01-14 12:42
      Звичайно, є у кожного. І це нормально. Більш того, якщо хтось взагалі нічого не боїться - він, скоріш за все, бреше. А ще дуже добре сказано в одній пісні :"Всех кого я знаю и люблю – все чего-то боятся. 
      Как минимум – они боятся за меня, а я боюсь за них."
  • 2015-01-13 19:58
    А я дуже боюся балконів,так саме їх.Головне що висоти не боюся а балконів боюся,от такий страх.а ще с дитинства боюся темряви,мене старший брат завжди лякав усілякими страшилками і я досі не подолала цей страх.
    • 2015-01-13 20:43
      Я в дитинстві думала, що під ліжком живе Баба Яга і як тільки вимикають світло хоче мене зловити і затягнути до себе)

© 2010 - 2024. Всі права захищено.