Коли робила собі гаряче молоко з медом згадала бабусю – саме вона завжди так лікувала мене в дитинстві)
Як тільки починалися літні канікули батьки відразу відправляли нас з братом в село до бабусь – а їх там було аж четверо! Дві рідних і дві двоюрідних, але вони теж буди як рідні, так що в цьому сенсі ми були дуже багатими людьми. Часто, за щось образившись на одну з них, ми перебиралися до іншої, далі історія повторювалася, і так по колу.
А на скільки цікавими були ці канікули. Ми ходили в колгоспний садок за ягодами і фруктами, а потім тікали від сторожів. Крали на колгоспному полі горох, і він був набагато смачнішим, чим той, який зараз можна купити на ринку. Купалися в ставку і рибалили на річці. До речі, на рибалку ходили з саморобними вудочками, і доводилося довго сидіти дивитися на поплавок, але коли витягували якогось карасика чи карпика, то радості не було меж. Ми допомагали одному дідусеві на комбайні і каталися з іншим на конях. А потім був клуб… жодна дискотека не зрівняється з сільським клубом))
Дитинство закінчилося… їхати теж вже нема до кого. Залишились тільки спогади. І зараз мені дуже шкода, що колись моїм дітям не доведеться таке пережити. Лише міські кам’яні джунглі!
Коментарі 14