2015-04-10 22:30
Вперше до Севастополя я потрапила років 10 тому – приїхала з групою колишніх підводників на святкування Дня військово-морського флоту. Яким чином затесалася в їх ряди уже й сама не пам'ятаю) Тоді ми проживали в гуртожитку СНУЯЕіП, а до моря було рукою подати – виходиш з під’їзду і вже його бачиш.
Пізніше ж почала їздити без цих товаришів та винаймала невеличку кімнатку на виїзді з міста. Зате від неї було зовсім недалеко до найкращого, на мою думку, севастопольського пляжу – Учкуївки. А щоб дістатись до нього, потрібно лише пройти лавандове #поле
та #виноградник
. Звичайно, можна було скористатись і культурнішим шляхом з асфальтованою доріжкою та безліччю сувенірних кіосків, однак як на них можна проміняти неймовірні пейзажі та божественний запах лаванди? А от виноград чіпати не можна – у нього серйозна охорона. Правда я від цього зовсім не страждала, бо господарі мого житла мали добру душу і ніколи не забороняли рвати свій.
*До чого ж приємно переглядати старі фотографії та згадувати все це)
Коментарі 7