Хотілося б дізнатися: чи є тут ті, хто дивився #фільм
"Початок"(або ж "Начало")? Якщо так, то які враження? Мені дуже подобаються фільми схожих тематик, така собі наукова-фантастика. Мозок постійно працює переварюючи інформацію. Сьогодні є бажання написати саме про кінострічку "Початок". Одразу хочу сказати, що мені здається, якщо на протязі двадцяти чотирьох годин з невеликими перервами подивитися кілька фільмів Крістофера Нолана, то є ризик досягти однієї з двох крайнощів - "божевілля" або "інтелектуальної ейфорії".
Як і кожна робота #Нолана
, «Початок» просто просякнутий надскладними «маневрами» та багатошаровістю сюжету. Просто неможливо зрозуміти, що далі, як розвинеться, з чим буде пов'язано, навіщо відбувається і, тим більше, як вся ця складна багаторівнева робота закінчиться. Що ж стосується акторського складу цього фільму, то він просто збиває з ніг своєю епічністю, красою і пишністю: Леонардо ДіКапріо, Джозеф Гордон-Левітт, Том Харді і Кілліан Мерфі. Одні з найталановитіших чоловіків кіноіндустрії в такій картині - це вже успіх. Здається, все занадто ідеально - акторський склад, сувора і різнопланова постановка сюжету, чудовий сценарій. Фільм наповнений фразами, які тут же хочеться записати - тонкі глибокі міркування героїв.
Спецефектів було цілком достатньо і не з'явилося враження, ніби з ними перегнули палицю. Вони були на своїх місцях, там, де це виявилося необхідно.
Фільм потребує не одноразового перегляду. Кожного разу ця складна постановка відкривається з нових і нових сторін, адже ідейна наповнюваність фільму безмежна, так само, як безмежний сон. Людський розум не здатний з першого разу усвідомити всі незбагненне, побачене на екрані, адже це справді виняткове творіння!
Фільмом "Початок" режисер розкриває перед кожним глядачем реальність сну. Зовнішнє оформлення картини виглядає дуже реалістично. Кожен сон - це окремий світ, в який творець вкладає свої власні ідеї, такі як, наприклад, зміна гравітації, що дозволяє головним героям бігати по стелях і стінах, або ж просто зависнути в просторі. Кожен актор знаходиться на своєму місці, виконує власну роль на певному рівні сну. Заворожує сама ідея глибини сну.
Так, по-моєму пора закінчувати, але це дуже складно зробити. Всім хто не дивився картину раджу обов'язково подивитися і вникнути.
Коментарі 9