Сьогодні гуляючи з дитиною на вулиці я ненавмисно почула частину розмови двох літніх жінок. Одна з них жалілась подрузі:" Я вже купила собі окремий холодильник, а вона все одно бере все з нього. Я ж нічого сказати не можу, бо мені соромно.". "Зовсім обнагліли"- підтримала її подруга. "Думала відділитись від них, витрачати лише на себе, та коли повернулась через тиждень з села ..."- на цьому я відійшла.
Скоріш за все розмова йшла про невістку. Всі знають, що відносини #НевісткаСвекруха
часто непрості. Та як тайфун на мене нахлинули спогади та емоції. Мої відносини зі свекрухою теж не склались. Це стало однією з причин розпаду мого шлюбу. Ми не скандалили, не сипали прокльонами, а просто мовчали - всі 5 років. Я мовчала, бо жила в її домі і вважала, що повинна втиснитусь в звички їх сім’ї. А свекруха мені ніколи ніяких претензій не виставляла і я вважала, що її все влаштовує. Як виявилось потім вона просто мені нічого не говорила, зате жалілась дочці, родичам і мабуть, як і та жінка, подругам. Та невимовлене залишається в душі. Я відчувала напругу між нами, її невдоволення та зрозуміти причину не могла. Вже коли наше подружнє життя билося в жахливих конвульсіях я дізналась яка я жахлива людина на її погляд. Ось так. Мені дуже хотілося підійти до тої жінки і спитати: "А Ви хоч раз сказали своїм дітям, що Вас не влаштовує таке життя?" Я чомусь впевнена що ні.
Я нещодавно прочитала, що нічого в житті не трапляється раптом, з нічого. Ми ж ніколи не кажемо, що раптом виросло дерево. Але часто кажемо, що раптом зчинився скандал через дрібницю. Ми просто воліємо не помічати маленьких дрібниць, маячків того самого Раптом. І часто причиною стає замовчане невдоволення, непорозуміння.
Зараз у мене маленький син, якому я щодня кажу, що потрібно говорити, що він хоче, бо мама не розуміє. Хоча насправді частіш за все розуміє, на те вона й мама. Чому ж тоді ми, дорослі люди, хочемо щоб оточуючі, не завжди рідні люди, зрозуміли нас без слів?
Я ні в якому разі не кажу, що моєї вини нема. Та іноді я думаю: може все могло скластись по іншому, якби ми просто вміли говорити?
Коментарі 2