2015-01-11 05:10
Які ж ми маловіри...
Більшість з нас знає Бога. Але, як і у давнину, чекають якихось див. Між тим, вони поруч із нами! Слід лише прислухатися уважно до того, що поруч з нами. Я про освячену у храмі воду... Деякі не вірять у те, що вона може зберігатися довго. А я вірую. Якось моя знайома розпоіла історію, яка трапилася з нею. Вона їздила по святих місцях і привезла звідки водичку, освячену у свято #Хрещення
Господнєго. Потім вона народила дитинку. Забулося про все тоді. Якось вона улаштувала ремонт у хаті. І за батареєю знайшла ту саму пляшечку. Оскільки вона пролежала більше року у теплі, жінка хотіла вилити воду. Але вона на вигляд була чистою, немов сльоза. Вона і скуштувала її. Яке ж було здивування, коли і на смак #вода
була немов тільки налита з якогось чистого ключа...
У меня теж стоїть пляшечка з водою з Водохрещі, 19 січня їй рік виповниться. Скільки років я уже все це знаю, але продовжую дивуватися - водичка, немов сльозка, чиста і прозора. А у пляшечці, яка стояла рік щільно закрита, ніяких запахів, які б у іншій ситуаціхх були б, і це всі знають. Цю воду треба пити зранку із часткою просфори. А ще окропляти домівки, нові речі, самих себе та домашніх своїх, худобу, двір тощо.
Диво таке нам дає #Господь
, бо ми - маловіри... Хтось із святих казав, що якби весь світ покаявся, на землі був би рай... От би так трапилося)
Коментарі 0