2015-02-07 21:22
Сьогодні я мала привітати дуже гарну людину, мою студенську подругу Юленьку з Днем народження, їй мало виповнитись 31 рік, але на превеликий жаль я не можу цього зробити...
22 квітня страшний вибух в магазині забрав її життя, а я так і не сказала, що я й досі зберігаю нашу переписку, яку ми вели на нудних парах, часто переглядаю фотографії і згадую наші студенські роки, я вже ніколи їй не скажу, що такої щирої, відвертої і чесної людини я вже не зустріну.
Картаю себе за те, що після випуску ми так і не зустрілись, різні міста, різні проблеми, але це все відмовки, хоча зараз вже не про це, мені її просто не вистачає... і так хочеться сказати:"З Днем народження!" хочеться та вже немає кому...
Не відкладайте реальні посиденькі на потім, ходіть в гості, зустрічайтеся адже життя таке непередбачуване...
10

Коментарі 2

  • 2015-02-08 09:47
    С годами шок проходит, чувство вины развеивается и забывается.
    • 2015-02-08 12:00
      Я знаю, але рука тисне на її сторінуц в соціальній мережі, тяжко усвідомити, що її більше немає...

Наступний запис

2015-01-10 23:30

Дитячий майданчик

3
10

© 2010 - 2024. Всі права захищено.