2015-01-16 23:51
Рецензія на "Готель "Гранд Будапешт"
Удруге переглядаю «Готель "Гранд Будапешт» і занурююся у незвичний світ Уеса Андерсона. Гарні декорації зайвий раз підкреслюють, що режисер звертав увагу на будь-яку дрібницю, яка може потрапити до кадру.
Особливою увагою треба відзначити Зеро. Хлопець зміг набути такого досвіду лише завдяки своїй щирості і відданості готелю та сеньйору Густаву. Чимало випробувань випало на їх долю, та незламний характер і відверта впертість Зеро дали йому змогу виплутатися з найнебезпечніших ситуацій.
З печальних моментів, яких у фільмі теж було достатньо, найбільш за все вразила мене смерть киці. Навіть вона стала одним з колоритних персонажів фільму, що вже й казати про незрівнянного її власника. Яскравий акторський склад став ще одним надбанням генія Андерсона, адже зіграність і гармонійне поєднання склалося у гарну картинку, що майорить усіма барвами кіномистецтва. Кожен актор зміг зіграти настільки довершено, але не перетягував усю «знімальну ковдру» на себе. Тому кожному персонажу приділено достатньо уваги, а глядачам є за кого перейматися, кому співчувати і кого ненавидіти.
Коментарі 1