Психологія

Група, учасників: 45
2015-06-18 23:39

Чи потрібно триматися за руки?

Кажуть, що закохані постійно тримаються за руки. Та й пригадую себе, декілька років тому теж таке практикувалося. А зараз щось мої руки та коханого рідко пересікаються. І я помітила, що цього мені не вистачає. Іноді побачу милу парочку на вулиці, в котрої міцно стиснуті долоні докупи, - й сама хапаю чоловіка))) Але чомусь не довго так крокуємо, руки розбігаються по сторонам. Що б це значило? Невже вже не закохані один в одного? Наскільки важливо #триматисяЗаРуки з коханою людиною?
167

Коментарі 15

  • 2015-06-19 08:57
    Может руки так больше потеют? )))
    • 2015-06-20 00:10
      Ха, а я-то думаю в чем секрет?! Татьяна, Вы - экстрасенс))))
    • 2015-06-22 14:08
      Тетяно, це факт! Мій чоловік кілька разів так говорив! А оскільки він досить гарячий мужчина (як пічка) - то це може спричиняти йому дискомфорт. Та я заставляю його терпіти :)
  • 2015-06-19 13:01
    Хм, навіть не знаю, що написати про це)) Іноді хочеться триматись, іноді не хочеться - над цим навіть не задумуєшся)) А Ви звертали увагу, що коли починаєш жити з людиною, то спиш лише обнявшись, а з часом у кожного з'являється своя половинка ліжка?)) Теж любов проходить? О, скільки таких прикладів можна придумати))
    • 2015-06-20 00:09
      А якщо ще й мала дитина спить з батьками, то взагалі караул)))) Своя половина ліжка є лише у малявочки, до того ж будь-яка половина, і мамина, і таткова))))  
      До появи малюка ми весь час, може, і не спали всю ніч, але засипали точно обнявшись:)
  • 2015-06-19 14:43
    Триматися за руки з коханою людиною звісно треба. Але час від часу.... Так само як і час від часу треба обійматися, говорити: я тебе люблю, і просто мовчати, дивлячись один одному у вічі. Саме так, час від часу...  
    Якщо намагатися робити ці речі постійно, повсякчас, вони ризикують втратитися свій сенс, свій шарм, знівелюватися врешті-решт. Спонтанний прояв щирих почуттів, як на мене, цінується набагато більше ніж запланований щоденний ритуал.
    • 2015-06-20 00:18
      +1 
      Все вірно! Час від часу! Заїжджені речі/жести набридають...
      • 2015-06-21 16:25
        Не смотря на всё, вы всё ещё вместе и продолжаете ходить и прогуливаться. Пусть даже вы идёте, не держа друг друга за руки. Я с возлюбленной ходим за руки очень редко. Ведь со временем всё реже ходишь с пустыми руками. Основное место куда мы прогуливаемся - супермаркет, который находится в километре от дома (хотя под домом такой - же). Или если вспомнить "конфетно-букетный период", когда не отпускаешь руку даже если это крайне неудобно.  
        Вот ток со временем люди отдают предпочтение тому что более практично и удобно. Это не связано с тем как вы друг друга любите.
        • 2015-06-21 22:37
          Але ж руки порожні, коли ви йдете ДО супермаркету, тож можете хоча б тоді пригадати "конфетно-букетный период")))) Коли з"являться діти, будете частіше прогулюватись))) За руки триматимете малечу)))  
          Ще часто прогулювались, коли я була вагітна:) Так що у вас все попереду!
  • 2015-06-20 20:16
    Все минає, все проходить, все рано чи пізно проїдається... Кохання як фенікс то помирає, то відроджується. Якщо Ви досих пір разом по при всі незгоди, а я впевнений, що вони у Вас були, адже вони бувають в житті кожної людини, то рукостискання не є таким вже й важливим. Головне що на душі!
    • 2015-06-21 22:42
      На душі, як і в будь-кого, буває по-різному. По собі помітила, що кохання не помирає, воно лише приглушується через якісь дрібниці, в тому числі "бытовуху"))) Якби наше кохання загинуло, то вже не були б разом. Однак, воно вже якось було на грані, але через психологічний тиск з боку деяких оточуючих...
  • 2015-06-20 20:52
    Спочатку, закохані відчувають потребу у ніжних обіймах, тому намагаються зробити це при першій ліпшій нагоді. Коли обіймів вдосталь, закоханим достатньо дотику, у якому вгадується: «я поряд, все добре». І нарешті, згодом, все те саме людина здатна побачити і відчути, лише зустрівшись поглядом із своєю «половинкою».
  • 2015-06-20 23:40
    Пам'ятаю це почуття, коли не хочеться випускати з своїх долонь його. Відчувати тепло рук коханої людини, стискати і гладити, ділитися своєю енергетикою. А як інакше? Мабуть дійсно, в цьому є потреба на початкових етапах кохання. Та ось ви прожили не один рік і ця потреба майже відпадає...десь, колись раз у півроку візьмеш його руку в свою (якщо на вас не будуть висіти пакети, сумки чи діти))) І одразу приємно, бо в цьому є якийсь інтимний підтекст, прояв довіри і ніжності одночасно. Можливо, тому такі моменти зараз цінуються більше ніж тоді, бо це відбувається не так часто? Погоджуюся з цим, та сподіваюсь, що колись будучи зовсім старенькою пройдусь зі своїм дідуганом тримаючись за руки.
  • 2015-06-21 16:08
    Я вже десять років в шлюбі, а з чоловіком любимо гуляти, тримаючись за руки. А коли навчалась у школі, ми з подружками завжди за руки тримались, хоч і у старших класах вже були. Так що до закоханості це не відноситься, більше як знак близькості між людьми.
  • 2015-06-26 16:31
    Особисто мені, подобається коли мене чоловік обіймає за плечі. Почуваю себе захищеною і коханою. Можемо так прогулюватись або йти навіть до магазину. Можливо через те, що він вищий за мене на 30 см.))) А ще в нашій сім"ї є така традиція - "обнімашки", вони заряжають позитивом! Стараюсь обіймати всіх домашніх коли виходжу з дому. Тоді здається, що ти королева - раз, тебе люблять - два, і ти сьогодні з усім справишся - три. Тримання за руки теж практикуєм, але не дуже часто.

Наступний запис

2015-06-18 12:31

Щастя любить тишу....

12
4

© 2010 - 2024. Всі права захищено.