І ось, я, як співачка «Ёлка» у Бориспільському аеропорті з тремтячими колінками сідала у літак лише з однією думкою, що через три години вдихну повітря, яким дихали #ФрансуаВійон
, #РенеДекарт
, #ВікторГюго
, #Стендаль
, Оноре де Бальзак, #ЖанаДарк
, королі франків і Бургундії. В літаку я ні на мить не переставала обдумувати та планувати майбутні подорожі Парижем та до Шампані, куди мені потрібно було заїхати. Я так хвилювалась, що принесена стюардесою їжа не лізла у шлунок. А дарма, бо поснідати вдалося лише пізнього вечора. Приземлилися ми в аеропорті #ШарльДеГолль, який входить у сімку найбільших аеропортів світу. Забігаючи наперед, скажу, що при вильоті з цього аеропорту назад до Києва, мене вразив проміжок часу між вильотами літаків – 1 хвилина: тільки один піднявся у небо, слідом за ним вже розганяється наступний літак (з тієї ж злітної полоси). Мабуть тому усе небо над аеропортом «розмальовано» білими смугами – слідами від літаків.
Коментарі 11