Кавун
А чи знаєте ви, що південна Африка – батьківщина кавуна і що ще у стародавньому Єгипті (ХХ ст. до н.е.) не тільки вирощували плоди кавуна для споживання, а й широко застосовували у медицині і у «медоварінні»?
Мене смішить до коліків давньоєгипетський міф про походження кавуна: начебто він виріс з чоловічого сім’я, «розсіяного» (аха-хах!) богом Сетом (бог люті, піщаних бур, руйнування, хаосу, війни і смерті), який безуспішно переслідував богиню Ісіду (ідеал жіночності та материнства). Я просто таки бачу, як Сет бігає за Ісідою і «розсіває» сім’я. )))
А якщо серйозно, то про кавун знали і у Китаї, і у Римі. І не просто знали і насолоджувалися смаком, а використовували, як сечогінний, жовчогінний, протизапальний, жарознижувальний, проносний і загальнозміцнюючий засіб. Вживання кавуна нормалізує процеси обміну речовин. Та взагалі, як почитаєш користь від вживання кавунів, то прямо таки хочеться його їсти зранку до ночі кожного дня протягом всього життя. Але! Кавун в своїх плодах накопичує нітрати. І прийом такого «нітратного» кавуна може викликати нудоту, блювоту, шлункові болі і пронос. Особливо тяжко переносять таке отруєння діти. Тому не поспішайте пригощати маленьких дітей ранніми кавунами.
Коментарі 20