2015-01-15 22:16
Одного разу, життя звело мене з людиною, чий шлях від підлітка до дорослого, супроводжувався великою кількістю болю, розпачу, та зневіри. Намагаючись виявити до нього прояв людяності, я обережно розпочав спілкування, та помірно матеріально допомагати. З часом отримав прохання від нового знайомого запросити його до себе до дому, познайомити з близькими… Та більш за все мене вразила одна річ. Людина почала вимагати від мене назвати її своїм другом. З одного боку, відчуваючи відповідальність, досі не поклав край знайомству, а з другого, в котрий раз упевнився у тому, наскільки великою може бути відмінність у розумінні понять: дружба, ілюзія, адекватність.
Коментарі 1