2015-01-18 14:12
Моє дитинство пройшло у маленькому містечку, до обласного центру поїхав лише коли закінчив школу. І тому розмовляв я здебільшого українською мовою з елементами «суржика»(місцевого діалекту). Років п’ять я супротивився «системи» и не хотів переходити на російську, та настала пора йти на справжню роботу, а не на підробіток, і там все змінилося. Розмовляти з людьми котрі не розуміють українську і сміються з «суржика» справа не із легких, а оскільки клієнт завжди правий, то згодом я вже вільно розмовляв на російській. Але й досі у колі друзів та в дома говорю на рідній мові.
Те, що громадяни #України не розуміють рідної мови засмучує, та винити їх нема за що. Наша #батьківщина ще дуже молода, і в ній переважно живуть народжені та виховані у СРСР. А що дійсно злить, так це те, що люди котрі не розуміють українську, не намагаються її вивчити, але вимагають до себе якоїсь надмірної поваги, хоча самі не поважають рідний край.
А зараз стало ще тяжче висловлювати свою думку, с сьогоднішнім положенням в країні можна натрапити на когось неадекватного та дізнатися про себе чимало нового. Декілька моїх колишніх знайомих не розділяють моєї точки зору, і тому мені їх дуже шкода. Напевно тяжко жити в краї символіку та звичаї котрого не поважаєш.
4

Коментарі 13

  • 2015-01-18 15:19
    Я не встречала тех, кто на Украине не понимает украинского или русского языка. Вопрос в том, на сколько грамотно человек владеет языком. Простите, но диалект и "суржик" - разные вещи. "Суржик" - это показатель безграмотности. Вот вы в какой-то мере осуждаете народ, но при этом пишите то безграмотно. Вот, к примеру, вы пишите: "...не розуміють українську і...". Как вы думаете, где ошиблись? Правильно: "...не розуміють українскОЇ і...". И это я вам показала только один пример из вашего рассказа.
    • 2015-01-18 16:09
      На украинском пишу слабо так как учился в русских учебных заведениях, а с теми кто не понимает украинского сталкиваюсь постоянно и не о языке в целом говорю, а о том, что люди наглые слишком стали! Я не ору во всё горло, что кроме украинского все языки плохие. Но если полез на руководящую должность будь добр (я не о политике) А то, что ошибки так это же не экзамен, а лично моя мысль, и если Вы заметили мои ошибки это здорово. Значит Вы читали и о чём то размышляли и запомнили. В этом ведь смысл. 
      А на счёт українську или українскОЇ дак это не существенно.
      • 2015-01-18 16:28
        Так вот примените к себе ваши слова раз вы живёте на Украине, так почему "пишите слабо"? Я также как и вы училась в русскоязычной школе, изучали украинский язык один раз в неделю. Кроме того, родилась и выросла в восточной Украине, где большая часть населения говорит на русском языке. Но это же не меняет ничего. О высших должностях - тема спорная. Вся проблема в том, что чиновников ОБЯЗЫВАЮТ разговаривать на государственном языке, а кто у нас в чиновниках (и на гос.службе)? там люди, которые родились и всю свою сознательную жизнь говорили и писали на русском языке. Поэтому я не думаю, что нужно обязывать таких людей говорить уродливо (как Азаров). Но важнее всего в руководящих должностях: знание дела. А кроме того, никаких адекватных курсов изучения укр.яз. - не существует.  
        То, что это не экзамен - это да, но вы же сами затронули тему знания укр. и русского языка, потому и такое впечатление. О том, что я заметила ошибки, так я всегда читаю и обдумываю смысл. А вместе с этим и создаю впечатление о человеке: по манере высказывания, суждении, грамотности.  
        О несущественности сделанных вами ошибок: тогда знание/незнание укр. языка на руководящих должностях - также не существенно.
        • 2015-01-18 16:59
          Я наверное просто не правильно выразил свою мысль. 
          Просто был знакомый с которым общались нормально и никаких разногласий не было, а как начались все эти дела, он стал ярым противником Украины, но почему то живёт и работает здесь, я об этих людях. И их сотни. А разговаривай ты хоть на немецком, не кричи смерть евреям и живи себе спокойно. Я считаю, что если ты живёшь в цивилизованной стране, будь добр уважать её символы и законы.
          • 2015-01-18 17:14
            Это правильно. Теперь вы поняли, кто был в вашем окружении: моральный урод.
            • 2015-01-18 17:20
              Очень грустно((( 
              А на счёт работы над собой это да, понемногу не спеша. Хорошо времени уйма.
    • 2015-01-18 16:19
      А как Вам клумба?
      • 2015-01-18 16:31
        Замечательная. Я - патриот Украины, хотя узнала об этом и не так давно.:)))
  • 2015-01-18 23:17
    У нас дуже специфічне місто - коли будувалась атомна станція у 80-х роках, сюди приїхало дуже багато спеціалістів з Росії, а далі вони залишилися тут жити. Майже всі прекрасно розуміють українську, намагаються розмовляти (не у всіх, правда, виходить=)), але є особи, які до цих пір на запитання українською відповідають: "Что-что, не понимаю!". От це мені зовсім не доходить. Як, проживши в україномовному місті стільки років, можна не навчитись розуміти мову?  
    Крім того, коли я вчилася у школі, у нас були українські і російські класи, і от українські класи чомусь завжди вважалися нижчими російських.
    • 2015-01-19 10:10
      Ага и я о том же, подходишь в кассу билет купить, а они даже не понимают, что им люди говорят. Наблюдал раз такую картину.
    • 2015-01-25 20:21
      они прикидываются чайниками...
  • 2015-01-29 13:21
    Я живу у ну дууууже російськомовному місті і розмовляю українською. І жодного, жодного (!) разу не отримала на це негативної реакції, часто навпаки - люди самі переходять на українську в магазинах, у залізничних касах, в громадських місцях і навіть роблять компліменти моїй мові. Нові знайомі намагаються говорити українською, хоч у них це жахливо виходить, а коли я кажу, щоб розмовляли як уміють, то вони відповідають, що хочуть говорити українською, але соромляться/бояться/немає з ким, і тільки зі мною можуть потренуватися.  
    Багато людей у моєму колі спілкування розмовляють російською всюди, в т.ч. і в сім"ї, але коли ми збираємося разом, то говоримо українською.  
    І ще жодна людина не сказала, що не розуміє мене. Іноді доводиться повторювати двічі, бо з першого разу люди не очікують сприйняття української, але за другим все чудово розуміють.  
    І на роботі це теж ніколи не заважало. Справа завжди в одному - у власних бар"єрах. Як ви себе сприймаєте, так і інші. 
    До речі, це усе стосується української мови. Суржик - це не є добре, не буду пояснювати чому, скажу лише, що там, де є суржик завжди відбувається змагання 2-х мов і одна рано чи пізно переможе, на нашій території ми знаємо, за якою зараз першість. 
    Єдине, де можу погодитися, то це в тому, що у сьогоднішній ситуації столо реально страшно, багато неадекватних людей і нехороших випадків знаю, тож від гріха подалі іноді переходжу на російську в транспорті, наприклад.
  • 2015-02-12 10:53
    Я живу в російськомовному місті. Мої куми з західної України, переїхали сюди близько 15 років тому. І весь час розмовляють українською. І жодного разу не чула від них, щоб хтось виразив агресію в їх бік. Сама на Західній розмовляю російською – не отримувала ніколи ніяких зауважень. Тільки після цього майдану почалось «а чому ти російською розмовляєш», «ти не патріот», «ти не свідома». Дістали. Я володію українською, але розмовляю російською, бо це моя мова з народження.  
     
    П. С. Клумба класна -)))

© 2010 - 2024. Всі права захищено.