Irina_Dor

2015-03-20 12:59

Нам скоро рік! Настав кризовий етап...

Як тільки наближається 12 місяців, батьки починають помічати, що дітки стають все більш примхливими, маніпулюють і взагалі намагаються все зробити самі. Правда, не завжди у них це виходить, що викликає тільки істеріку. Фізіологія трохи не встигає за психологією :-) Бо так влаштован розвиток у цьому періоді.
Почалася криза року і в нас... Стільки про нього читала, а от усвідомити, що це відбувається з твоєю дитиною дуже складно. Все одно потрапляєш на істерики, провокації з боку малюка. Розумію, що кризи потрібні, завдяки їм людина взагалі розвивається, але все одно важко. З боку простіше, а от коли сам варишся в цьому, складніше.
Матусі і татусі, розкажіть, а як Ви пережили кризу року?
11

Коментарі 20

  • 2015-03-20 16:33
    В нас кризи в такому віці не було особливої.. все пройшло нормально. А от коли стукне 2 рочки... :) побачите самі) +/- місяць або два. Навіть дуже багато статей на тему дврохрічних діток і зміну їхньої поведінки. Нічого, трийматеся, час так швидко плине, що ті всі кризи минуться так же швидко, як і прийшли) Терпіння й мудрість - й все буде добре:)
    • 2015-03-21 18:06
      Так, терпіння... Де його взяти?
  • 2015-03-20 17:11
    Чому тільки матусі?)Я дуже фанатичний батько, я був на родах та наступні 3 дні був разом з маленьким у палаті. узяв відпустку на 3 місяці щоб дивитися на це маленьке чудо, найдивовижніше, найрозумніше, найкрасивіше у Всесвіті. У рік ми вже були зовсім дорослі, ми вже стриглися, розмовляли голосно у храмі, та й взагалі були вже дуже дорослими. Авжеж ми диктуємо свою волю дорослим, але як для мене тут найголовніше спілкування. Мій синочок у тей час дуже добре розрізняв усі відтінки розмови. коли ми раді, колди незадоволенні. Зараз у Вас чудовий час. Потрібно просто взять крихітку на руки та розмовляти, розмовляти, розмовляти. Я дуже заздрю Вам. Нам вже 3 роки і це теж чудовий час, но те спілкування, ту любов, ті маленькі ручки які обіймають, ту посмішку, не забути ніколи. Чим доросліше наші чудові дітки тім складніше. Запам`ятайте цей час. Такого єднання більше не буде. Скоро прозвучить "Я тебе більше не люблю", слова які дитині нічого не коштують, а нам рвуть серце) Нема в Вас кризи) Є чудовий час казкової любові.
    • 2015-03-20 19:19
      Зараз випралю) І татусі)))
  • 2015-03-20 19:59
    Кризи бувають у всіх діточок, але треба завжди пам`ятати, що тільки любов і терпіння може допомогти з цією кризою. Треба більш гратися з малюком, розмовляти, це справді чудовий час для спілкування. Малюки дивляться на нас і дуже нас кохають. Це з ми - тільки маленькі.....))))
    • 2015-03-21 17:17
      Так воно і є) Ми, тільки маленькі))))
  • 2015-03-21 17:12
    Ми якось і не відчули цього першого року, зараз нашому синочкові в серпні уже виповниться 4, а важкість догляду почалася одразу після того, як він навчився добре повзати, згодом почав ходити - ставало все важче... а теперь після кожного року сподіваємось, що наш Максимчик стане трохи чемнішим, поки що нічого не змінюється. Тепер от сподіваємося, що після чотирьох він врешті стане слухняним)))
    • 2015-03-21 17:18
      ))) Спокій нам тільки що?)))
  • 2015-03-21 17:32
    У старшего сына как начался кризис "новорожденного", а потом "годовалого", "трёхгодичного", так и каждый год можно назвать. И ни конца, ни края на протяжении 18,5 лет. Думаешь, Ира, что она закончится? Нееет, она медленно перерастёт в новую, а потом в следующий период. Бесконечный переходящий возраст.
    • 2015-03-21 18:07
      Так так и есть. Кризис: новороженного, года, трех, семи, подростковый.... И дальше.... Но между ними ведь есть стабильные этапы) Ну где же они)
      • 2015-03-21 18:16
        В дородовом периоде были :))))
        • 2015-03-21 19:43
          Не знаю, как у Вас, у нас он брыкался и там)))
          • 2015-03-21 19:49
            :))) Так чего же ты теперь ожидаешь, если маленький танцор намекал ещё тогда? :)
            • 2015-03-22 09:31
              Чуда) Жду чуда)
  • 2015-03-21 20:50
    Кожна дитяча криза пов'язана з різними подіями. 1 рік - дитина вчиться ходити, а тому прагне робити все сама, якщо часто ви не можете зрозуміти чергові капризи вашої дитини - станьте на коліна і подивіться на речі її очима, можливо їй просто не зручно шось доставати, ходити чи просто шось заважає, криза 3-х років (зараз в більшості 2 років) це адаптація до дитячого колективу в садочку, 6-7 років - школа і так далі. Нам 1 рік і 2 місяці, я звикла до того, що періодами малюка шось не влаштовує, все частіше виникає бажання робити все самостійно, йти куди заманеться, але як правильно писали вище, це все минеться і ми ще жалкувати за цим будемо.
    • 2015-03-22 09:32
      Як сказали вище) Терпіння нам усім)
      • 2015-03-22 10:06
        І головне з посмішкою)))
  • 2015-03-23 14:43
    А я не помічала за донькою ніякої кризи. Звичайна поведінка, тільки відповідно до віку змінювались уподобання. В цей час дитина починає ходити, в неї добре не виходить. Може дотягнутись до багатьох цікавих речей. Батьки не дозволяють, дитина вередує. Плюс зуби накладаються. В мене зараз «криза» семерічки – повна глухота до вимог мами. Діє тільки погроза повної заборони мультиків та планшету.
    • 2015-03-23 19:14
      )))
  • 2015-03-25 08:08
    У нас тоже особо кризиса в годик не было, тихий спокойный ребёнок. А вот когда приближались два годика начался кризис ( ну я так думаю и надеюсь) ребёнок не послушный, капризный, пытается всех подстроить под себя, не хочет совсем слушаться и чему то учиться (((( Я уже думаю что это ни когда не закончиться. У меня лично терпение уже на пределе. Желаю вам что б у вас это прошло быстро и не заметно )))

Наступний запис

2015-03-20 12:37

Книга, яку можна і гризти, і вивчати водночас)))

16
3

© 2010 - 2024. Всі права захищено.