Iriska

2015-02-11 18:36

Робити все своїми руками: невже це доречно у ХХІ сторіччі?

Ідея повернення до натурального господарства, тобто все робити своїми руками, має право на існування і досить креативна, особливо при скромному бюджеті. Однак, чи не простіше купити в супермаркеті продукти, а ніж вирощувати їх на власній фазенді, придбати стильні меблі в магазині, чи одежу в спеціалізованому магазині?
Адже, це ж скільки часу вільного потрібно мати, щоби самому картоплю та полуницю виростити, меблі виготовити, одежу пошити, та й потрібні матеріали під ногами теж не валяються, їх купувати треба, що коштує не дешево. Я вважаю, що краще більш інтенсивно попрацювати, знайти підробітки, заробити грошей і купити сучасні зручні меблі, добру їжу, модними речами поповнити власний гардероб, чим угробити стільки часу на винахід, по суті, "велосипеда".
Чи згодні ви зі мною в тому, що робити геть усе своїми руками за сучасної доби просто нерозумно і не доречно?
4

Коментарі 13

  • 2015-02-11 19:58
    Просто допустите мысль, что люди получают от этого удовольствие.
  • 2015-02-12 11:51
    Я по хорошему завидую вашему умению получать удовольствие от рутинной работы, от необходимости, хотя бы пару раз в год помыть окна, погладить дюжину рубашек мужу, отчистить сковородки и кастрюли, чтобы они блестели и сияли, как новенькие, протереть пыль с мебели, пропылесосить ковры и так далее и тому подобные дела, которые хочешь-не хочешь, а приходится периодически выполнять. Лично для меня - это обязанность и необходимость, а не удовольствие. Поэтому, я ищу разные способы чтобы сократить количество этой суеты до минимума. Удовольствие получаю от общения со своей семьей, вылазок на природу, путешествий во время отпуска и выходных, посещения театров, концертов, музеев и выставок.  
    Времени хронически не хватает, годы проносятся с космической скоростью, вот и не хочется тратить их на прополку клубники и картошки на собственной фазенде.
  • 2015-02-13 06:14
    Категорично з вами незгідна. У кожного своя доля, і свій шлях широкий... Я, наприклад, вже всидіти не можу у місті, так хочу весни. Влітку буквально живу на дачі, займаюся садом-городом і рукоділлям. Працювала більше 7 років у сфері економіки і маркетингу, маю вищу освіту, закінчувала коледж і університет. Абсолютно не отримую задоволення від офісної роботи, хоча і добивалася гарних посад і достойної (по міркам свого міста) зп. Для мене працювати на землі - втіха і щастя. Мені подобається спостерігати за живими результатами своєї праці - квітами і рослинами. Через багато років мої діти будуть їсти яблука з посадженої яблуньки, так само як я використовую результати праці свого діда-прадіда. А купувати - звісно, купую. Не люблю шаблонні речі, ціную індивідуальність. Просто ви, мабуть, ніколи не отримували задоволення від того, що зробили щось власноруч, або вам дійсно важко зрозуміти той стан, коли хочеться щось створити своїми руками. Я іноді заснути не можу, коли якийсь проект знаходиться на "кінчиках пальців". Або коли захворіє улюблена яблунька. До речі, полуницю можна посадити під агроволокно і зовсім не прополювати, а праця на городі успішно заміняє спортзал. І свіже повітря в якості бонуса.  
    У кожного своя істина. Рекомендую вам зайти на сайти по продажу ексклюзивних речей авторської роботи. Наприклад, на Ярмарку Мастеров, або на українську Скриню, і подивитися на асортимент. І подумати, чи змогли б ви купити такі речі у звичайних магазинах. А також подумати, чому імениті дизайнери того ж домашнього ужитку - наприклад, меблів - так цінують ручну роботу. Я навіть не згадую про дизайнерів одягу і біжутерії.
  • 2015-02-13 07:09
    І ще. 7 років працювала виключно у харчовій промисловості, мала відношення до роздрібної торгівлі. Повірте, набагато краще їсти своє, з города і підсобного господарства :)
    • 2015-02-13 14:49
      Звісно, зі свого городу, чи ферми продукти будуть кращіми. Але ж, ми харчуємося, щоби жити, а не живемо, щоби харчуватися.  
      Час плине так швидко, що і оглянутися не поспіваєш, як знов Новий рік. Тому, я за оптимальну організацію власного життя, за такий режим, якій дозволяв би плідно працювати і гарно відпочивати.  
      Щоб вдавалося заробити доста, аби не рахувати копійки, коли навідуєтесь до крамниці, водночас, мати достатньо часу на спілкування зі своїми рідними та друзями, на подорожі, на відвідування театрів та ресторанів, аквапарків та геть усього цікавого, що є навкруги.
      • 2015-02-13 14:56
        В тому і справа. Я маю достатньо часу, щоб займатися тим, що мені подобається. А не думаю про те, що мені треба в 9.00 бути в офісі, і що сьогодні доведеться затриматись до 20.00, бо Михайло Васильвич захворів і треба доробити усю необхідну документацію. В кінці-кінців, є так звана піраміда Маслоу - потреби людини більш-менш стандартні. Для вас самоствердження - заробляти багато, щоб купувати. Для мене - наявність вільного часу, аби творити. Універсальної думки не існує. Велосипед, звісно, винаходити марно. А ось багатоступінчатий перемикач передач і новий вид велосипедів - для велотріалу - винайшли зовсім недавно.
        • 2015-02-13 14:58
          Коли займаешся тим, що дійсно подобається, час плине не так швидко. Коли я працювала, то за 2 тижні відпустки набиралась вражень на рік. А коли кожен день - рутина, і всі дні подібні, то він дійсно - летить...
  • 2015-02-13 14:08
    Звичайно недоречно. Раніше люди теж не робили все своїми руками. Гончарі робили посуд, ковалі ножі і сокири. Були люди, які виготовляли тканини, і люди, що шили взуття. А що в наші часи можна зробити повністю власноруч, крім вирощування овочів. З чого ви будите робити меблі? В якому лісі можна буде вирубати деревину? 
     
    Я не маю на увазі випадки, коли людина отримує задоволення від того, що створює щось власноруч. Наприклад в"яже, вишиває, варить мило тощо.  
    Але для цього теж потрібно купити матеріали, які вже хтось виготовив.
  • 2015-02-18 11:56
    Час швидкоплинний - так, я згідна. І витрачати його на те, що не подобається, в ідеалі не варто. Було б круто, якби за хенд мейд хобі ще й платили, авжеж? І байдуже, що матеріали теж коштують грошей, і час це теж забирає, бо це - улюблена справа. Про картоплю та полуниці з власного городу - це дуже болюча тема. З ранньої весни до перших приморозків маю обов"язок - 12 соток щовихідних. Бажання не маю зовсім. По-перше, це абсолютно не моє, а по-друге, шкода часу. Заробіток дозволяє придбати все те, що виросте, без втрати величезної купи часу, а вихідні провести на природі із сім"єю в своє задоволення. Корюсь раз на два тижні, і таки длубаюсь у тій моркві чи буряку. Тішу себе тим, що дитина поруч, і цілий день на свіжому повітрі. Як резюме, скажу так: якщо маєш бажання та хист, роби сам, а ні - витрати частину часу на заробіток, та придбай те, що зробив хтось, і не карай себе за лінощі. А час проведи у сімейному чи дружньому колі)
  • 2015-03-06 11:04
    Чому люди повертаються до овочів, вирощених на городах, а не купують їх в супермаркеті? Я відповім на це питання, бо я із числа цих покупців. Так, я не вирощую власноручно, але купую в тих людей, які живуть в селі. Про перевагу таких овочів над супермаркетівськими годі й казати. Наш прогрес настільки йде вперед, що натуральні продукти частково стали синтетичними. Краще купити у бабусі однобоке яблуко, ніж гарне, як з картинки, в супермаркеті.
  • 2015-03-25 13:07
    Коли людина вміє щось робити своїми руками - це її скарб.

© 2010 - 2024. Всі права захищено.