2015-02-15 23:55
Існують різні думки щодо #проживання сімейної пари з батьками чоловіка або дружини. Спілкувалася з багатьма знайомими з цього приводу. Більшість все ж таки вважає, що молода #родина з перших днів створення нової сім"ї повинна #жити окремо, чи то в своїй квартирі, чи #знімати , щоб уникнути проблем з батьками, да і зі своєю половинкою. Чи доводилося Вам стикатися з таким вибором? Як вчинили? Або як поступили б, якщо треба було б вірішувати подібне питання?
9

Коментарі 14

  • 2015-02-16 00:08
    Родственников, Нюша, нужно любить на расстоянии. И чем больше расстояние, тем крепче любовь. :)))
    • 2015-02-16 08:13
      +1
    • 2015-02-16 10:21
      Згодна)) Які б гарні не були стосунки із батьками, але краще жити окремо. Сама стикалася з такою ситауцією, коли жила в громадянському шлюбі. Певний час не могли знайти квартиру, і мешкали разом із моїми батьками. Начебто все було добре. Батьки хлопця дуже любили. Інколи, мені здавалось, що його моя мама захищала частіше, ніж мене. Але все одно відчувався постійний дискомфорт. НІякої усамітненності. І нам ніяково, і батькам.Та і сварки почалися через дрібниці, що з мамою, що з хлопцем. Тому однозначно, кожна сім'я повинна жити тільки окремо.
      • 2015-02-16 23:49
        Так і є... Заздрю тим, у кого складаються гарні стосунки зі старшим поколінням, з яким молодята проживають на одній житловій площі. У мене начебто теж все було добре, поки не з"явилася дитина. Потім кожен почав виказувати свою точку зору, як що треба робити, як не треба...
  • 2015-02-16 07:07
    Однією з десяти причин, які найчастіше зустрічаються при розлученні, є "допомога та участь" батьків і спільне проживання з ними. Всі інші девять - це: побутові та матеріальні проблеми, залежність(ігроманія, наркоманія, алкоголізм і т.д.), зрада, часті конфлікти та непорозуміння, нова закоханість чи сімя, безвідповідальність, втрата почуттів, безпліддя, фізичне та моральне насилля. А статистика, як відомо, річ уперта :) Хоча, звісно, кругом бувають винятки. Тому вирішувати жити з батьками чи ні, кожен має індивідуально.
    • 2015-02-16 23:52
      Воно наче й добре, є на кого дитину залишити, коли дуже потрібно. Щось батьки можуть порадити, щось допомогти. Але все це повинно бути в міру. Коли починається нав"язування своїх думок, це мене вбиває. Та ще коли накручують чоловіка, взагалі хоч вішайся.
  • 2015-02-16 08:17
    Якщо жити разом, то потрібно кожен день працювати над собою, бо в кожного свої звички... 
    Шлюб моєї сестри розпався, вони з чоловіком жили у моїх батьків. 
    Я прийшла до свого чоловіка, а він жив з мамою. Нічого проти мами не маю, але коли ми почали жити вдвох на душі спокійніше;).
    • 2015-02-16 09:52
      А у мамы как тогда отлегло (не наблюдая каждый день невестку возле любимого "зайчика":))))!!!!!
      • 2015-02-16 10:51
        Ага;), любимого і єдиного.
      • 2015-02-16 23:55
        Ой, як Ви влучно написали))))) Ох уж ці "зайчики"))) Не уявляю, що у нас таке колись може статися. Напевно, зараз це мрія усього мого життя. От тільки, як її здійснити... Це для мене нерозгадана загадка))) Якби ж усе було так просто.
        • 2015-02-17 00:01
          Нюшечка, могу сказать на своем опыте: жизнь такая непредсказуемая штука, что никогда не знаешь, где найдешь, а где потеряешь.... блин, стихами заговорила.
  • 2015-02-16 22:28
    А мені значить повезло ще більше;) Справа в тому, що з нами не тільки свекор і свекруха жили, а ще і чоловікова сестра з сином) Квартира велика, але... батьки переїхали жити на дачу, сумно їм стало в столиці на пенсії, а ми так і живемо ніби і одна родина але дві сім'ї;) Хочеться свою квартиру, де ти ОДНА господиня, але... ну хоч помріяла)
  • 2015-02-16 22:39
    Однозначно жити треба окремо... які б хороші не були батьки) Якщо чесно, то мені навіть важко уявити, як це жити разом, бо я втомлююся навіть від дня проведеного разом - постійні повчання, критика, спроби "допомогти", "вгодити" - до вечора хочеться вистрибнути у вікно) 
     
    А знаєте, чому свекрухи так не люблять невісток - думають, що у них в голові лише хлопці, гроші, гульки? 
    Тому що пам'ятають, *уки, молодість) (с)

© 2010 - 2025. Всі права захищено.