Tan4ik_tes

2015-03-17 21:25
Багато хто з поїздок привозить на пам’ять магніти. Я теж пробувала. Однак жодного так і не залишилося, бо усі пороздавала друзям і рідним. От чесне слово, купи хоч 40 штук, все-рівно комусь не вистачить, про себе й говорити годі.
Зате у мене теж є декілька подарованих. Їх зовсім небагато, та й зберігалися вони до останнього часу в шухлядці шафи – не люблю зайвих речей в інтер’єрі. А декілька днів тому просто захотілося чогось яскравого, тому вийняла й розвісила на холодильнику. Не знаю, чи надовго цього вистачить.
Мій найулюбленіший – про роботу. Думаю, багато хто мене зрозуміє))
А ще на холодильнику висять магнітні рамки від компанії #Київстар (колись дістались по акції) – в них дуже зручно залишати записки, так як там їх точно помітять)) От і вам від мене привіт =)
PS. Хто знайомий з такою наукою, як #графологія ? Що можна сказати по #почерку про Tan4ik_tes?
3

Коментарі 23

  • 2015-03-17 21:50
    Оооо, ваш почерк - мне вызов. Сейчас займусь расшифровкой. А вы случайно не левша?
    • 2015-03-17 22:32
      Давайте, мені дуже цікаво - люблю коли копаються в мізках ( значить вони є!). І ні - я не лівша)
      • 2015-03-17 22:38
        Угу! Ситуация осложняется.... :)))
  • 2015-03-17 23:26
    Дуже гарно розвинута фантазія, любить закручувати ситуації, а ще суперкласний художник!
    • 2015-03-18 21:48
      Дякую! І за фантазію, і за художника - цей художник зі своїм шилом в попі витримав аж цілий тиждень в художній школі)) 
       
      А от про закручування ситуацій - чиста правда: будь-де, в найпростішому вчинку, події чи словах я намудрую з десяток підводних каменів, через що нервуюсь сама і дратую інших. Колись моя вчителька математики говорила, що в задачі, де просто потрібно додати, я знайду відповідь через обчислення інтеграла. Треба бути попростіше)
      • 2015-03-18 22:51
        Ні, простіше бути ми не можемо і в цьому наша сила!
  • 2015-03-18 12:00
    А мені магніти зараз подобаються, правда, багато їх у нас немає, так як раніше я вважала, що магніти краси холодильнику не додадуть і що це зайве :) І якось в один момент моя думка різко змінилася - тепер в нас на холодильнику все, що можна :)
    • 2015-03-18 21:49
      У мене аналогічна ситуація)) Але ця думка може змінитись в будь-який момент.
  • 2015-03-18 16:09
    Как бы я охарактеризовала? Практический ум. Если брать фантазию (фантазия - вещь относительная), то она развита в границах практики. Чувство меры и вкуса во всем. Сдержанность - наверное основное качество, которое я бы выделила. Именно сдержанность дает возможность всё взвесить, обдумать и принять решение. И думаю, что такие качества суммарно присущи относительно решительному характеру (если что надумала, то...). Не вздорная и не взбалмошная. Думаю, что часто люди обращаются за советом. Рациональная.
    • 2015-03-18 22:03
      Дякую за характеристику)) Пройдусь по пунктах, бо Ви повторили слова деяких людей, які мене оточують в реальному житті. 
      Наприклад, мама завжди каже, що я дуже раціональна, практична і розважлива, рідко піддаюся емоціям. Не знаю, емоцій в мене дуже багато, але я якось не звикла ними ділитися, переживаю все у собі, що часто вилазить боком (от зараз мучить нервовий тік ока) - скоріше всього, це і є стриманість.  
      Про неї ж мені недавно сказав шеф - з цією людиною ми працюємо вже 12 років - як він виразився, за цей час я стала стриманішою, тобто менш різкою в судженнях, менш прямолінійною, не йду напролом, а шукаю шляхи меншого спротиву.  
      Щодо рішучості - тут вже 100, а краще й 200 разів відміряю... а потім відріжу в зовсім іншому місці))) Як кажуть, псіханула)) 
       
      Ви не психолог? Взагалі дуже цікаво чим Ви займаєтесь, а то прямо якийсь агент 007))
      • 2015-03-19 10:59
        :))) так оцените мой результат за десятибалльной шкалой. Вот когда начнете оглядываться, думая, что я подглядываю за вами, тогда и признаюсь.
        • 2015-03-19 13:21
          Я б з чистою душею поставила 9. Один бал зніму за "Не вздорная и не взбалмошная" - це тільки до першої стопки)) А так мені все здається правильним, хоча самій важко судити. У Гюго є дуже гарний вислів: "У каждого человека три характера: тот, который ему приписывают; тот, который он сам себе приписывает; и, наконец, тот, который есть в действительности" 
           
          А от чесно, все по почерку прочитали, чи все ж соціоніка допомогла? ;)
          • 2015-03-19 13:25
            Точно, соционика! Нет, "прочитала" со всех рассказов между строк, а почерк - дополнение.
      • 2015-03-19 12:32
        - Хочешь анекдот о психологах? 
        - Да! 
        - А почему? 
        :))))
        • 2015-03-19 13:25
          Ага, і улюблена фраза: "Ви хочете про це поговорити?" =)
  • 2015-03-18 16:58
    Я намагаюсь привозити магніти і для подарунків, і для себе, щоб з кожної подорожі залишити приємну згадку, що висітиме потім на своєму законному місці на холодльнику :) 
    А половину з них привозять друзі.  
    Але буває залишаються невеличкі місця-вибиоїни на місці магнітів на холодильнику. У Вас такого магніти не залишають?
    • 2015-03-18 22:06
      У мене лишаються фото... ну і звичайно спогади)) З магнітами ж не складається. 
       
      Вибоїн поки що немає, але вчора, коли розсувала магніти, щоб сфотографувати, то помітила під одним із них дрібні руді плямки. Невже іржа? Мене все ж не полишає надія, що це можна відмити.
      • 2015-03-21 17:12
        Тоді магнітики мають законно там висіти, не можна їх прибирати. Буде як в Простоквашино, тільки трохи в іншій інтерпретації: "А ці магнітики тут не просто так висять. Вони плями на холодильнику закривають." :) 
        А взагалі ццікаво, мабуть, виглядає холодильник, який весь обліплений магнітами. Мені поки що до такого рівня далеко: ледь-ледь половину дверцят морозильної камери обліпили)
        • 2015-03-21 20:29
          Я таке бачила)) Оригінально, але занадто заляпано. Хоча, як кажуть, на колір і смак... всі фломастери різні)
  • 2015-03-18 20:43
    В мене така ж ситуація, - свої роздаю, а на холодильнику подаровані) Є з французькуго Діснейленду парочка, Москва, Карпати, Зі своїх лишився з відпочинку з Турції і головний - медаль "Я не боюся здавати кров". Цю відзнаку отримав малюк, коли здавав кров у однорічному віці)
    • 2015-03-18 22:07
      Ой, а у мене є медаль за те, що я народилася))) Ні у кого такої більше не бачила)))
  • 2015-03-20 17:01
    Щодо магнітів:я зі своїх мандрівок завжди їх приводжу додому. Та щось друзі і знайомі дарують. Раніше збирав на холодильнику, але його неможливо вимити, коли він весь обліплений. 
    Тому взяв лист металу, банку найдешевшої фарби ПФ-116, пофарбував и повісив на стіну. А туди вже переніс усі магніти.
    • 2015-03-20 17:54
      Теж хороша ідея - така собі дошка слави)

Наступний запис

2015-03-16 19:16

#Крим #Печера #Відпочинок

22
12

© 2010 - 2024. Всі права захищено.