Walze

2015-01-13 12:11
Многие родители покупают #телефон для своего чада с надеждой быть всегда на связи. Но чаще всего телефон является только игрушкой для ребенка, а не предметом ответственности. Зачастую ребенок теряет телефон и даже не задумывается, что возможно для родителей его покупка обошлась достаточно тяжело, особенно в сейчас. Как-то я был у племянницы на новогоднем утреннике, мой телефон старенький и выполняет функции звонилки-писалки, я был поражен тем что у многих детей 3-4 класса современные телефоны. Они могли их уронить, случайно наступить. Для меня, выросшего в тяжелые 90-е , эпоху тотального безденежья и нищеты это было дико. Я считаю что у ребенка нужно с малых лет воспитывать бережное отношение к вещам и не только #дорогостоящих , а и простых, повседневных.А как Вы относитесь к воспитанию у ребенка личной ответственности?
1

Коментарі 11

  • 2015-01-13 12:35
    Вважаю, що "дзвонілка-піщалка" - це трагедія для сучасної дитини (маю на увазі старші класи), у якої всі друзі грають в енгрі бьордс і знімають відео. Не треба обмежувати дитину, дозвольте їй "заробити" на хороший телефон гарними оцінками в школі. Поставте мету і в кінці учбового року купіть смартфон, планшет чи іншу важливу для неї річ, тоді в дитини буде зовсім інше відношення до подарунку, адже в нього вкладено неабиякі зусилля.
    • 2015-01-13 12:50
      Ограничивать, нет. Мотивировать -да.С этим полностью согласен! Но сам смысл не в тяжести зарабатывания оценок, а в том чтобы с раннего возраста учить ребенка бережно относится именно к дорогим(в денежном эквиваленте) вещам. Учить понимать стоимость денег, тяжесть их "добычи".
  • 2015-01-13 12:48
    До виховання особистої відповідальності відношуся добре. До обмеження можливості дитини мати те, що вона хоче - погано. Можливо, просто треба виконати все у вірній послідовності, спочатку виховання, потім бажання. І починати треба з малого, коли вони ще машинками і ляльками граються, та носять їх до дитсадка. Стосовно того, що ви виросли у 90-ті, в час злидень, яка дітям до того цікавість? Вони живуть зараз. Навряд чи вони зможуть вас зрозуміти, тільки якщо самі, не дай Бог, не переживуть такі самі роки.
    • 2015-01-13 13:06
      У нас в Луганске сейчас время похлеще 90-х((((
  • 2015-01-13 14:18
    А я б взагалі заборонила використання телефонів у школі і садочку. Є батьки, які можуть собі дозволити купити дитині дорогу цяцьку, а є які не спроможні купити і саму простеньку модель. А серед дітей в колективі ця різниця сприймається досить гостро. По тій же причині я є прихильницею шкільної форми. 
    А на рахунок виховання відповідальності, то, думаю, цим потрібно займатися змалку, причому спосіб, описаний Olga_Pav, буде набагато ефективнішим, чим прості розмови.
    • 2015-01-13 21:30
      У школі (начальній) формально телефони заборонені. Але діти все одно з ними ходять, моя дитина - в тому числі: багато дітей проводять у стінах школи цілий день аж до вечора, інколи бувають ситуації, які потребують зв'язку дитини з батьками. У моєї дочки телефон з'явився у другому класі. Спочатку я їй віддала сенсорний Самсунг, але пізніше обміняла його на простішу модель лише з базовими функціями, перш за все через проблеми з зором.  
      Відповідальність... моя доча дуже розсіяна, це стосується не лише речей. Я навіть сварити її не можу, тому що вона в мене. Це не означає, що вона безвідповідально ставиться до дорогих речей - ні, вона зосереджється на тому, щоб не забути/покласти на місце/не зіпсувати і т. п. речі, але це не завжди вдається.
  • 2015-01-14 12:27
    Ви дуже правильну тему порушили. Дійсно, батьки рідко виховують в дитні відповідальність. Тому всі претензії, коли у дитини хтось відбере телефон, чи вона сама неуважна до апарату, вони можуть адресувати тільки до себе.  
    Річ не тільки про телефон. Раніше у дітей не було таких речей, вони раді були звичайнісінькій лялечці, зробленій з дерева чи ганчірок, або автівці, яку батько з чогось змайстрував, лише б котилася. 
    Так, прогрес є прогрес, але наші діти повинні знати, як складно дістається все їхнім батькам. А ті, до речі, не замислюються, що, дарячи дорогу річ, піднімають вище планку своїх можливостей. Чого потім дивуватися, коли малеча вимагає від дорослих неможливого...
  • 2015-02-02 13:57
    Моїй дитині 6 років, на 7 років будемо дарувати телефон. Який, ще не вирішили. В першу чергу він має бути гарним засобом зв’язку. Були випадки коли вчителька їх відпускала раніше і дитина сама приходила додому. А як би бабуся пішла по неї і вони розминулися. Мала прийшла, а дома нікого немає, а бабуся не знайшла дитину в школі. Зараз такий час, що бути без зв’язку просто страшно.
    • 2015-02-02 14:37
      телефон необходим. однозначно! Но не дорогой.Мы дарили племяннице смарт на 8 лет год назад(обошлось все 900грн). летом она его посеяла.Все бы ничего, он она даже особо не переживала.Не знала его цену. А когда я предлагал купить дешевле меня освистали.Теперь ни денег ни телефона.
      • 2015-02-02 16:04
        Значит девочке он либо не нужен, либо она знает, что родители купят новый. 
        У меня подружкина доча тел посеяла - ходила с древней звонилкой. подарили на НГ новый - теперь следит за ним, холит и леет. Знает, чо в случае чего ходиь ей с дровами -). Тоже 8 лет.
        • 2015-02-03 01:32
          Так в том то и дело, что на телефон родители не скдывались.Сейчас тоже ходит со старым.

Наступний запис

2015-01-06 00:51

Люди будьте добрее!

2
1

© 2010 - 2024. Всі права захищено.