htlady

2015-01-15 22:54

Мабуть, розповім про подолання однієї з фобій - павуки.

Ці істоти реально наводили на мене жах та паніку однією своєю присутністю поряд.
І, за дивним збігом обставин, зустрівся якось товариш мого брата разом зі своїм улюбленцем у контейнері - павуком-стрибуном Лілечкою. Подорожує він з нею усюди, щоб не сумувала вдома наодинці.
Можна уявити, як я верещала при виді цієї "красуні". Велитенський Волохатий Отруйний Павучара!
(його розміри видно на фото, у порівнянні з моїм нетбуком)
І що ви думаєте?
Товариш з таким захопленням і турботою грався з нею, що в решті решт і мене вмовили взяти її до рук..
Досі трохи моторошно згадувати ті враження, але вцілому мені сподобалось.)
Як вона своїми шістьма м'якими лапками ходила по руках. Лоскотно, і нічого страшного, виявляється; самі упередження були. Долайте страхи, воно того варте)
8

Коментарі 16

  • 2015-01-16 17:20
    Багато людей серед яких і я мають боязнь висоти і клаустрофобію. Але, помітив з власного досвіду, що коли зустрічаєшся зі страхом один на один, то він дійсно стає меншим. І вдруге зустрітись вже не так страшно. Тому всім бажаю позбутись своїх страхів і комплексів.
    • 2015-01-16 20:17
      Хай так воно і буде.)
  • 2015-01-16 18:49
    Капець! в мене мурашки по тілу тільки від цього фото, а ви наважилися його в рути взяти) 
    А він справді отруйний?
    • 2015-01-16 20:16
      )) якщо б не його спокійний господар, ніколи б не наважилась насправді. 
      Отрута в нього - якась кислота. Не смертельно звичайно, набряк здається виникає.
  • 2015-01-17 11:45
    Я в шоці від цієї красуні. При чому позитивному. Я хочу таке чудо додому, але чоловік впирається. Взагалі більше всього хочу змію. Купувала б їй мишок та пацюків на обід. Та коли завела розмову мене відправили далеко-далеко...
    • 2015-01-22 18:01
      У знайомої є .. сова. 
      Не змія звичайно, але теж їсть мишей, і сам процес - не дуже приємне видовище. До того ж запах.. 
      Коротше, краще хоча б у приватному будинку тримати таких, чи що. У квартирі - так собі.
      • 2015-01-22 18:29
        Ну сова ж птах. Запах і куча грязюки навіть від папуги звичайного. А сова мабуть більша разів в шість -)
  • 2015-01-17 17:09
    Автор склав залік на сміливість і подолання фобій) А я от більше висоти боюся і акул! Коли буваю на даху висотних будинків чи десь в горах завжди страшно((( А в Червону морі в Єгипті відчуваю постійний дискомфорт через можливу присутність акул(
    • 2015-01-22 18:06
      Про акул взагалі нічого не знаю, бо навіть плавати толком не вмію. 
      А висоти боятися, по-моєму, нормально - самозбереження. Літати ж ми не вміємо.) Природа не дурепа, все логiчно
  • 2015-01-28 20:56
    Який милий павучок... волохатий такий, різнокольоровий. =)  
    Я навіть не знаю, чи боюся я павуків. Єдине, що в неме викликають певну відразу сінокоси... якісь вони не гарні такі.  
    А висоти я теж боюсь, а ще глибини. Не заходжу у водойму далі свого зросту, мені треба до дна ногами діставати. =)
    • 2015-01-29 19:53
      Про "до дна ногами діставати" - та ж історія =) 
      У мене це з дитинства, коли трохи не потонула. Після того хто тільки не намагався вчити мене плавати, все якось марно. Хіба що братові трохи вдалося, за що йому величезна дяка! Але острах води, мабуть, назавжди залишиться..
      • 2015-01-29 21:20
        я теж в дитинстві заплив трохи, а там може яма яка в дні була, то я перелякався дуже і з того часу от якось не запливаю далеко)
  • 2015-02-11 13:30
    Який жах. Мені здається , що якби я побачила такого у себе в квартирі, то вистрибнула б через вікно. 
    Не знаю звідки в мене такий страх. Та ще з дитинства я боялась павуків, жуків, гусениць і навіть черв'яків. З останніми з часом я трохи примирилась, а ще звикла до домашніх павуків. Всі інші викликають у мене приступ паніки. 
    Голово. я розумію, що боятись їх нічого, та як як у явлю, що хтось з них лазить по мені - волосся дибки стає.
    • 2015-02-12 00:23
      )) в мене дійсно було схоже відношення до цих монстрів і якщо б мені його підсунули раптово - кричала б, що скажена. А тут була нагода надивитися на нього здалеку, потім у чиїхось руках. Така собі адаптація. Так поступово діло дойшло і до близького контакту.) Фобії не зникають, доки з ними не зустрінешся, - перевірено. Або.. хай вони вам ніколи не трапляються, якщо надто жахає =)
  • 2015-03-22 16:04
    Да, Ваш павук такий Велитенський Волохатий Отруйний Павучара , просто мурашки по кожі бігають. Ні я б ніколи не змогла взяти на руки таке чудовисько. Мені даже моторошно дивитись на фото, а то ще і на руки брати. Ви дуже смілива людина!!!!
    • 2015-03-24 15:47
      Щодо сміливості - насправді не дуже.) 
      Але коли доводиться потрапляти у ситуацію, де треба терміново вирішувати, погоджуватися на ризик чи ні, - найчастіше погоджуюсь. Здається, просто колись так для себе вирішила. 
      Раджу, Світлано =) воно не завжди приємно, але гарантовано цікаво

Наступний запис

2015-01-11 21:25

Мені сьогодні наснився #їжак.

6
8

© 2010 - 2024. Всі права захищено.