Психологія

Група, учасників: 45
2015-06-27 16:14
В книзі відомої письменниці Елізабет Гілберт "Законний шлюб" є безліч цікавих роздумів, стосовно психології стосунків. І дуже цікава порада щодо виховання доньки.
" Якщо ви бажаєте бачити доросле життя своєї доньки щасливим, порадьте їй отримати гідну освіту, не виходити заміж якомога довше, самій заробляти на хліб, народити як можна менше дітей та знайти чоловіка, який сам миє ванну."
А як вважаєти ви? Гідні поради?
42

Коментарі 52

  • 2015-06-27 16:26
    Подпишусь под каждым словом ещё бы и дополнила бы "десятью" пунктами )))
    • 2015-06-27 17:18
      Татьяна, огласите весь список, пожалуйста)
      • 2015-06-27 17:19
        Может книгу написать, а вы меня будете цитировать ))))
        • 2015-06-27 22:13
          С удовольствием) Буду) Мне нравятся ваши мысли)
          • 2015-06-27 22:15
            Ну хоть кому-то )))))
  • 2015-06-27 16:26
    Як на мій погляд, для сучасної жінки перші три поради досить доречні. Порада про дітей, тут вважаю,що донька сама для себе вирішить, скільки діточок вона хоче, одного чи п'ять. А ось про миючого ванну чоловіка, то вже абсурд, бо виходить,якщо він не миє ванну, то і заміж за ніого виходити неможна??!!
    • 2015-06-27 16:30
      Вы не поняли подтекста в словах.
    • 2015-06-27 17:25
      Суть этой части совета в том, что замужняя женщина живет меньше незамужней женщины благодаря или, ИЗ-ЗА родов, отсутствия образованности, выполнения многочисленных домашних обязанностей (а в деревне они еще более многочисленные). И, если ее муж не разделяет мнения, касаемо совместного выполнения домашних обязанностей (здесь приводится пример мытья ванны), ей придется несладко.
      • 2015-06-27 21:18
        А я это воспринимаю по-другому: нужно заботится о себе. Когда сначала занимаешься самообразованием и карьерой, то уже со временем глупость выветривается, становишься и мудрее, и что ещё немаловажно - независимой. И уже с высоты житейского самодостаточного опыта начинаешь понимать, что дети - это ответственная самоотдача, где счастье приносит не количество детей, а качество их жизни. А по поводу мужчин: чем больше женщина имеет без мужчины, тем меньше вероятность того, что она выберет чучело огородное, которое даже себя обслужить не может, не говоря о том, чтобы взять ответственность за кого-то.
        • 2015-06-27 22:12
          Все верно, соглашусь с каждым словом. Но, осознание этого приходит, действительно не в 20 лет. А жаль. Хотя, опыт - это часть жизни.
  • 2015-06-27 16:47
    100%. Варто навіть робити вивіски і бігборди із таким чи подібним текстом! Може б тоді на світі було менше нещасних жінок...
    • 2015-06-27 17:18
      И глупых тоже))))
      • 2015-06-27 21:02
        І таких теж :)
  • 2015-06-27 18:34
    Не те слово гідні)) Головне - не сприймати все дуже буквально)
  • 2015-06-28 13:58
    Майже повністю незгодна з уривком. Освіта потрібна жінці, звичайно, і кар'єра також має значення. Але! Самій заробляти на хліб... А як тоді народжувати? Місяць вдома, при цьому "рука на пульс роботи" на телефоні та в Скайпі, а потім - няня і на роботу? Навіщо ж тоді діти? Щоб були? А якщо без дітей - то що то за жінка? (звичайно, маю на увазі тих, хто може народити, але їм ніколи и таке подібне, а не тих, хто не може народити через хвороби або несумісність з чоловіком)...  
     
    Сімейні цінності - дуже важливі, і цуратися їх - то протиречити самій Природі. Але перегиб в сторону сім'ї і тільки сім'ї - також не є вірним. Бо тоді немає розвитку, немає прогресу, немає повітря... 
     
    Вважаю, що і доньку, і сина треба виховувати таким чином, щоб зберігалась пропорція 50/50: і сімейність, і кар'єрні нахили треба розвивати однаково. Щоб ставши мамою, дівчина не загубила себе як особистість, а будучи незалежною емансіпе - щоб не втратила в собі материнську жіночність. Те саме й про хлопця. Нехай буде великим босом, але памперси дитині міняє, закачує ляльку та вночі прокидається до неї, та й купу тарілок перемиє без сквиління та одежу з стиралки розвісить ладочком, а ще й кран нехай сам починить або ж знайде того, хто зробить це швидко й гарно.
    • 2015-06-29 21:34
      А никто же не сказал, что надо ещё и мужа на шею посадить. Говорится о том, что женщина должна быть независимой финансово от мужчины. Ребёнок - это общий вопрос, а декрет - временный период, в который женщина пашет с ребёнком, а папа пашет на работе. Как по мне все честно. А то, что вы пишите о воспитании детей - все правильно, только вот никто не знает как правильно это делается на практике... Если бы знали, то не было бы столько тупоголовых папа и мулов женщин.
      • 2015-06-29 22:59
        А я хіба кажу про те, що чоловіка на шию? Я про те, що фінансово незалежна жінка при посаді не має права робити значну перерву на декрет, бо тоді на її місце знайдеться хтось інший. І єдина можливість залишитися незамінною - або дистанційно бути присутньою на роботі, або вийти з декрету через 3 місяці. А якщо говорити навіть не про посаду.... У нас на роботі всіх декретниць приймають на мінімалку. І дуже будеш тут фін.незалежною від чоловіка? Так що вважаю дуже хорошим варіантом, коли чоловік заробляє за двох, а жінка має хоббі, яке може приносити їй якийсь дохід, або й просто - задоволення та визнання. А ванну ім помиє "жена на час", а якщо терміново потрібно -то кожен з них візьме та й помиє. )))
        • 2015-06-30 06:59
          Вы привели пример из своей жизни. А я знаю множество примеров другого плана. Кроме того, хороший специалист нужен везде. А ещё есть масса вариантов с бабушками и нянями (не оптимально, но выход). При СССР сидели в декретах 6-9 месяцев и ничего как-то люди выжили и мутантами не стали)))
          • 2015-06-30 14:35
            А ви багато знаєте жінок, що 3 роки пробули з сином і потім вийшли на свою посаду без збитку кар'єрі та заробітку? Подивували! ) 
            А щодо СССР.... Тоді кожен в свої 17-00 вже за ручку дверцят на роботі тримався, щоб додому вийти. А зараз? Дві неділі уходиш вчасно з роботи, на тебе дивляться вовком, і тому ти вибачаючимся тоном кажеш своїм роззлюченимколегам: Товариші, ну зрозумійте мене правильно, я ж у відпустці! Тобто я до тог,О що зараз робота виймає душу з людини, і дітям не залишається нічого. І декрет - то є можливість дати дитині Щось важливе та душевне. І то не завжди, і то не повністю.... )
            • 2015-06-30 14:48
              Ну не скажите. Родители работали посменно, часто задерживались на выполнении и перевыполнении плана.
              • 2015-06-30 15:04
                Ну то в 50-60-х, а потім трохи стихшало. А може, вся річ в тому, что у нас сім'я учителів, та й знайомі так ж, то ж із заводів не знала я нікого аж до моїх свідомих 18-ти ))
                • 2015-06-30 15:26
                  Нет, это были 70-80 гг. Я их помню(
                  • 2015-06-30 15:50
                    Тоді явно у нас різниця буття. ))
      • 2015-06-29 23:02
        Як правильно робиться - не знає ніхто, Ви праві. Але ж частіше за все батьки виховують дитину явно односторонньо: орієнтують тільки на кар'єру або тільки на сім'ю. І якщо не буде хоча б такого перегибу, то все ж буде краще, значно краще! )))
        • 2015-06-30 07:01
          Я аж задумалась.. Старшему сыну без минуты 19. А я даже не знаю на что я его ориентируются... Скорее на то, что бы был хорошим человеком во всех ситуациях.
          • 2015-06-30 14:37
            Хороша людина це півділа. Треба щоб ще й успішною став. В усіх відношеннях. Сама не знаю, як учити, що розповідати, як наставляти, щоб ту саму успішність в ньому виплекати.... Часто з боку видніше, тому помилки виховання відбуваються, а ти їх бачиш вже опісля.... А це лишень нам 4 рочки. Що ж далі буде? ))
            • 2015-06-30 14:47
              Есть ещё такая вещь как наследственность и характер, которые в коробочку не покладешь. У нас мама, сестра и я - трудоголики. И никто нас этому не учил, не воспитывал. Мама наоборот все жалела нас. Не помогло ))) гены+ чебурашки.
              • 2015-06-30 15:03
                З цим згодна на 100%. ) Можна хіба що трішки підкоригувати характер та знівелювати спадковість, але іноді зусилля, витрачені на це, не варті отриманих коригувань.... Ах, життя-життя... )
              • 2015-06-30 16:11
                Ну вот видите. Вы - трудоголик и от работы получаете удовольствие. А кто то будет от пеленок и борщей балдеть и радоваться такой жизни.
                • 2015-06-30 16:26
                  Не видела ни одной))) у тех, кто живёт борщами и пеленками слышны только жалобы и то, что им это все надоело... А деваться то им некуда)
  • 2015-06-28 14:30
    Так, а ще дати пораду батькам хлопчика виховувати його в дусі: «Не одружуйся! А якщо все таки надумаєш, шукай дружину скромну, знаючу своє місце біля мужа. Щоб вміла забезпечити сім'ю, вести господарство і няньчити дитину. А краще декількох, щоб ніколи було захоплюватися всяким там фемінізмом». Питається, навіщо він їй тоді треба? Так. Не треба! Вона все вміє сама! Її ж навчили, що бути виключно споживачем у стосунках - це нормально! Гадаю, варто прививати дітям цінність не лише того, щоб «мати когось», але й «бути для когось».
    • 2015-06-29 21:36
      Честно говоря я не уловила смысла... Сначала вы пишите о сыне, а потом о дочке... Как-то туманно
  • 2015-06-28 15:09
    На мою думку та з висоти мого досвіду життя у шлюбі, ці поради матері своїй дорослій доньці - надзвичайна цінність, мудрість і запорука щасливого та гармонійного сімейного життя! Завдяки гідній освіті та можливості самостійно забезпечувати свої потреби жінка буде почуватися в шлюбі набагато впевненіше, а її чоловікові навіть на секунду не прийде в голову думка "Та де вона дінеться!". При таких вихідних даних дінеться, ще й як! І не пропаде!  
     
    А ще мені якось запам'яталася також порада матері своїй вже заміжній доньці - "Не розповідай мені про ваші з чоловіком сварки, бо ви через годину помиритесь, а на завтра вже й все забудете, а моє материнське серце ще довго буде це пам'ятати і ображатися на зятя!" Як на мене, ці слова також мають сенс!
    • 2015-06-28 21:56
      +100 за останній абзац))
      • 2015-06-30 14:34
        та всю +1000!)
  • 2015-06-29 13:28
    Як на мене, поради хороші. Особливо, "не виходити заміж якомога довше". З розповідей щасливих і досвідчених чула, що ризик розлучень зменшується на 70 %, коли люди одружуються після 25-ти років. Чому? - в такому віці, якщо вже людина наважується створювати сім'ю, то її вчинок вважається виваженішим. Та й зрештою, як то кажуть, "по юності - по дурості". Так воно і виходить, нажаль, що маємо потім сумну статистику розлучень. Думаю, варто задуматись!)
  • 2015-06-29 16:04
    Порада нещасної феміністки, що не зустріла в житті гарного чоловіка і налаштовує на таке ж життя свою доньку. Єдине з чим згодна — гарна освіта. При чому освітою може бути не тільки престижний ВНЗ. Гарно заробляти собі на життя може як високопрофесійний економіст, так і високопрофесійна манікюрниця. А щастя у шлюбі не залежить від кількості дітей та віку подружжя.
    • 2015-06-29 21:39
      Это совет больше похож на нереализованные мечты женщины, которая положила на алтарь семьи свою жизнь и не реализовала себя как женщина.
      • 2015-06-30 10:10
        Танюша, а в чем состоит реализация "как женщина". Кто то счастлив будучи успешной бизнес-леди, а кто то счастлив, создавая дома уют и отдавая себя семье. Вышесказанный совет как раз относится к женщинам, которые стремятся к независимости. Мужчина - добытчик по своей природе. Он может реализоваться только в обществе. Женщина может реализоваться как в семье, так и в работе. Работа абсолютно не подразумевает саморазвитие и реализацию. Ну какое развитие может быть у кассира супермаркета, которая выполняет ежедневно стандартные действия и приходит домой уставшая и со взорванным мозгом (два года работы в абонотделе лично у меня выработали стойкую ненависть ко всему населению планеты). Просто реалии наши таковы, что женщина чаще всего просто вынужденна работать от безденежья.
        • 2015-06-30 10:23
          Хмм, а какое развитие у грузчиков или дворников (мужчин)? Вы как-то однобоко смотрите. Кто же кассиру мешает стать президентом страны? Я утрирую, но смысл понятен. Вы просто начали рассуждать о "несчастных" феминистках. А как по мне, так несчастные те женщины, которые вынуждены держаться мужа по той причине, что рано выскочили замуж, нарожали кучу детей и ни на что больше не способны т.к. время их уже ушло. Вы хоть режьте меня, но в этом я ну никакого счастья не вижу.
          • 2015-06-30 10:32
            Ну речь то про женщин изначально была -) Просто часто на форумах пишут, что женщина дома тупеет и деградирует. И кассира я привела в пример - это не та работа, где человек развивается. Т.е самообразование и стремление узнавать что то новое не зависит от того, работающая женщина или нет. И если кому то не понятно счастье женщины, отдавшей себя семье, то это не значит что такого счастья нет. И почему женщина обязательно "вынуждена" держаться за мужа. Может у нее муж счастлив, что он в семье "добытчик мамонтов", а жена занимается домом и детьми.
            • 2015-06-30 10:41
              Ну да, о женщинах речь. А я о том, что не все мужчины стремятся быть "добытчиками" и реализовываются в жизни, также как и женщина. Вопрос в другом: выбор. Хочет женщина быть домохозяйкой и растить детей - пожалуйста, но это должно быть осознано, а не в 18 лет. Получи образование, путешествуй, попробуй реализоваться в профессии той, к которой тянет, а потом уже придет понимание: твое оно или нет. И вот тогда заводи семью, детей и все остальное, если нет тяги к другому. Вот это и имеется в виду. А вкусив многое, то и взгляд на все уже совсем другой. Конечно, можно выскочить замуж, родить детей и быть "счастливым" потому что другого ничего не видел и не знаешь кроме мужа и детей.
              • 2015-06-30 10:52
                Ну в 18 кучу детей не рожают. А получить образование и путешествовать с одним ребенком не проблема. Было бы желание. Ну а если речь идет про существо с полным отсутствием интеллекта, то тут хоть в 18, хоть в 35 - клиника.
  • 2015-06-30 10:38
    У меня подруга работает на копеечную з/п, при том что может найти более высокооплачиваемую работу. Потому что главный критерий - соцпакт, больничные, отпуска, выходные, можно отпросится и никакой нервомотки. И вроде как работает, и семья не обделена - уделяет достаточно времени ребенку и с работы приходит в нормальном настроении. Кума в этом месяце третьего рожает - она вся в детях, это ее призвание. Так что нельзя утверждать, что совет данный в книге - стопроцентная истина.
    • 2015-06-30 11:05
      ок. как хотите. Но на 100% считаю сказанное в статье правильным. А закончить спор хочу словами той же Элизабет Гилберт: "Есть женщины-мамы, женщины-тети и женщины, которые вообще не должны находиться рядом с детьми."
      • 2015-07-01 14:26
        Да, это тоже замечательная фраза.
    • 2015-06-30 14:39
      Согласна с Вами! )
      • 2015-06-30 14:39
        *Medvedica
  • 2015-06-30 14:50
    І я вклинюсь, з дозволу) З освітою все зрозуміло: вона потрібна. Так, хороша. АЛЕ : така, що матиме прикладне застосування і обовязково лежить до душі. Про заміжжя: я не прихильниця розрахунку у шлюбі, тому лише за коханням, і так - бажано не у 18, а трохи пізніше. По-перше, стане зрозумілим ЩО воно таке - кохання та шлюб, по-друге-життєвий досвід, власні шишки та погляди по сторонах відкриють очі ширше, ніж будь-чиї поради. Самостійна - так! Незалежна-однозначно! Фінансово незалежна-круто! Тоді лайно відсіється ще на підході. Діти. Кожна сама для себе вирішує бути чи не бути. Моя думка - бути. АЛЕ лише тоді, коли це свідомий вчинок, коли має змогу щось дати дитині ,а не скинути її на бабусю-няньку, і бігти на гульки серед ночі. Ну і обовязки. Я взагалі вважаю, що суто чоловічої та суто жіночої роботи немає. В селі-можливо, фізично ділиться. У місті - неа) Кожна людина має дві руки і голову на плечах. І мені в принципі байдуже, хто відремонтував кран -чоловік чи сантехнік. Чи навіть я викликала сантехніка. Ніхто не перетрудився. Сантехнік теж) Тому не варто здіймати галас. Якось так)
  • 2015-07-03 02:22
    Знайшла чудовий вислів: Независимая женщина — это женщина, которая пока не нашла того, от кого бы ей хотелось зависеть. 100% правда!!! Невже хтось скаже, що нізащо не хотіла б бути залежною від такого, хто не дасть тобі й відчути цієї залежності? Не вірю, що знайдеться така.  
    Маю чудову кіно-ілюстрацію такого чоловіка, з яким навіть незалежна жінка може розслабитися: Афера Томаса Крауна. Мрія мого життя, але ж я далеко не така, як вона, то ж і чоловік залишається лиш мрією. Добре, що він є. Могло б і не бути взагалі нічого схожого на те, що подобається всьому моєму єству. )))) 
    Ну і хочу відповісти Marimjana щодо шлюбу по коханню. Всім завше кажу одну й ту саму фразу: Шлюб по коханню та по розрахунку несуть в собі однаковий ризик! По коханню - що через рік кохання зникне, а по розрахунку - що через рік кохання не з'явиться. Тож тут я приймаю будь який варіант, аби лиш з того вийшла гарна сім'я з чудовими довготривалими відносинами. )))
  • 2015-07-03 02:22
    Знайшла чудовий вислів: Независимая женщина — это женщина, которая пока не нашла того, от кого бы ей хотелось зависеть. 100% правда!!! Невже хтось скаже, що нізащо не хотіла б бути залежною від такого, хто не дасть тобі й відчути цієї залежності? Не вірю, що знайдеться така.  
    Маю чудову кіно-ілюстрацію такого чоловіка, з яким навіть незалежна жінка може розслабитися: Афера Томаса Крауна. Мрія мого життя, але ж я далеко не така, як вона, то ж і чоловік залишається лиш мрією. Добре, що він є. Могло б і не бути взагалі нічого схожого на те, що подобається всьому моєму єству. )))) 
    Ну і хочу відповісти Marimjana щодо шлюбу по коханню. Всім завше кажу одну й ту саму фразу: Шлюб по коханню та по розрахунку несуть в собі однаковий ризик! По коханню - що через рік кохання зникне, а по розрахунку - що через рік кохання не з'явиться. Тож тут я приймаю будь який варіант, аби лиш з того вийшла гарна сім'я з чудовими довготривалими відносинами. )))
  • 2015-09-10 13:20
    Повністю згодна з порадою Елізабет Гілберт. Чоловік це добре, але якісну освіту та улюблену справу ще ніхто не відміняв. 
    Ніколи не забуду пораду однієї тітоньки у потязі: "який би не був чоловік, а треба мати завжди своє житло та не показувати чоловікові скільки маєш грошей" 
    . Звичайно ж різні ситуації бувають у житті, але практика показує, що сліпо довіряти чоловікам не можна.

Наступний запис

2015-06-22 22:00

Додайте в життя яскравих фарб! Час відпочивати!

9
13

© 2010 - 2024. Всі права захищено.