Психологія

Група, учасників: 45
2015-06-16 13:57

Жіноча дружба.

- Все, я з тобою більше не дружу!!!-Катя, 4 роки.
- Чому? – Оленка, 6 років.
- У тебе лак на нігтях гарніший, ніж у мене!- Катя.
Чим не суто жіноча дружба?) Дівчатка за півгодини вже знову грались одними іграшками, і розмовляли, і «дружили», але… Факт був. Виростуть, будуть грати у дорослі ігри, і так «дружитимуть» через день.
Особисто я вважаю, що поняття «дружба» поширене в просторі та часі, воно має певні межі. І це не залежить від статі. Одностатеві дружні #відносини тривають довше, ніж різностатеві, але і вони не вічні. Нічого вічного не існує.
Дружба між жінками, так само як і між чоловіками, можлива лише в певний період часу і за наявності умов для неї. Спільні ідеї, інтереси, робота, коло спілкування спонукають нас зближуватись із тією чи іншою людиною. Проте лише на певний час.
Спробую пояснити думку. У певний період життя поруч із кожним з нас крокують люди, що не байдужі нам-друзі. Плин часу, зміна обставин -і десь усі поділись. Так, на їх місце прийшли нові, але попередні стали дуже рідкими гостями навіть у пам’яті. Інколи ловиш себе на думці: «О, здається, сьогодні у Наталки день народження. Привітати, чи що? Але для чого? Ми вже майже рік взагалі не бачились.» Випадково зустрілись на вулиці, незручні посмішки на обличчях: « О, привіт, як ти?» « Та ніби все нормально, а у тебе?» «Та й у мене все як завжди, нічого нового. Ну, бувай?» «Побачимось.» Що ж сталось? Стався час, який невблаганно пливе, і обставини, що зруйнували все те, що колись так міцно пов’язувало цих вже дорослих людей.
Маю гарнесенькі приклади одностатевої дружби. Трійко чоловіків, давніх, ще з армії, міцних друзяк, відпочивали у певному закладі. Було весело, бракувало пригод. Знайшли. Фінал: один у реанімації, двоє інших на таксі вдома виправдовуються перед дружинами. Про третю дружину ніхто і не згадав. Я не розбираю причин та мотивів, я кажу про чоловічу дружбу.
Інший приклад. Шкільні подруги, 7 років за однією партою, практично сестри. Одна вирішила влаштувати чоловіку сюрприз – романтичну вечерю. Для цього раніше пішла з роботи. Далі все як у тому анекдоті:» Мила, це не те ,про що ти подумала!» Теж дружба, жіноча)
З різностатевою дружбою взагалі все ясно – можлива лише у трьох варіантах, але то вже наступна історія.
Із задоволенням посперечаюсь і почитаю чужі думки з цього приводу!
15

Коментарі 25

  • 2015-06-16 15:07
    Я теж зневірилась в жіночій дружбі. Мала подругу, дружили зі школи. Я мала хлопців, вона була одинока. Мати померла, батько жив з коханкою, бабця – баптистка. Коли я зустрічалась зі своїм майбутнім чоловіком, завжди брали її з собою, запрошували в гості. А потім вона вийшла заміж, ми навіть дітей народили з різницею в місяць. Все обірвалось. Вона просто перестала спілкуватись, стала віддалятись. А одного разу сказала, щоб я не наближалась до її дитини, бо їй це не подобається. При чому ми живемо в одному дворі, вона здоровкається з милою усмішкою, але на цьому наше спілкування завершилось. Ось так. Я була вигідна людині майже 15 років, а потім тебе викидають з життя як непотріб. Я викинула всі її фото, а спільні фото закинула далеко з очей, бо навіть через шість років боляче бачити навіть її зображення. Вана мені була за сестру. Тепер в мене немає подруг – тільки приятельки і знайомі.
    • 2015-06-16 16:30
      Оно, как я вам сочувствующих. Видно, что вас это ранило до глубины души и вряд ли вы сможете простить такое. А вы не спросили у экс-подруги, что именно ей не нравится в вашем отношении к ещё ребёнку? Как-то это странно просто.
      • 2015-06-16 16:50
        Я пыталась наладить общение, поздравляла ее с праздниками смс и в соцсетях, она ни разу мне не ответила. Поэтому я решила отстранится. У нее тетка какая то ведьма-колдунья, может ей что-то нагадала, она в это мракобесие очень верит. А если человек вмиг забыл все хорошее, что я для нее сделала, как я ей помогала и поддерживала в трудные минуты (смерть мамы, смерть деда, полный отказ от нее отца, с работой помогала много и тд) то разговаривать с ней больше не о чем. Она даже дочке своей не разрешает общаться с моей -(.
        • 2015-06-16 17:04
          Ой не могу... Мракобесие...ахахах! Так радуйтесь, что так легко избавились. Вот читаю и у меня в голове только то, что у неё в голове не все вальты в колоде. А то, что вы для неё столько сделали, то это именно вы - хороший человечек. Это вас и должно "греть". Вы на вес золота. Давайте дружить) обещаю не пользоваться вашей добротой)
          • 2015-06-17 12:51
            Давайте -) 
            Блинов напекла, пицу слепила -)
    • 2015-06-17 09:50
      "Делай добро и бросай его в воду!" " Кто людям помогает - тот тратит время зря! Хорошими делами прославиться нельзя!" Давно вже переконалась, що люди зазвичай створіння невдячні. Тому допомагаю лише тоді, коли про це просять. Можливо, це не правильно. Вдячності за це ніколи не чекаю. Хочеш робити-роби, але нічого не чекай у відповідь.
      • 2015-06-17 12:54
        Не зрозуміла смисл вашого коментря. При чому тут роби чи не роби. Конкретно в моєму випадку я не чекала вдячності чи визнання. Це була близька мені людина, яка в один прекрасний день викинула мене зі свого життя.
        • 2015-06-17 14:09
          Я ж про це саме! Робиш, бо відчуваєш, що ПОТРІБНО вчинити саме так, і не чекаєш нічого у відповідь. Тому й образливо бути викинутою...
  • 2015-06-16 16:32
    Вы очень хорошо описали все, даже спорить не о чем, вот я бы ещё добавила момент о злопамятстве женской и мстительности.
  • 2015-06-16 17:24
    Жіноча дружба - надзвичайно цікава тема!)) Мабуть, у кожної знайдеться не одна пікантна історія, пов'язана з дружбою чи з тим, що за неї видавали. Особисто в мене три близькі подруги (одна з них віртуальна, з betaproject, чому я надзвичайно рада) і досить багато добрих знайомих серед дівчат - з кимось дружимо ще з дитинства, з кимось в минулому щиро спілкувалися, товаришували і ладнали, а далі, хоч життя і розвело своїми стежками, все одно вітаємо одна одну із святами і ділимося останніми новинами з життя. Мабуть, це завдяки тому, що я слідую все своє життя правилу - не розголошувати секрети своїх подруг та приятельок, так само як і не дуже ділитися своїм, особистим. Бо на такому часто і горить жіноча дружба! Особливо, де дівчат більше двох))
  • 2015-06-16 17:34
    Не дарма кажуть, що чоловік прощає та забуває, а жінка лише прощає.... А жіноча підступність взагалі окрема і оооой яка довга тема)
    • 2015-06-16 21:05
      Но какая интересная))) да и прощение женское вещь относительная)))
      • 2015-06-17 09:39
        Жінки взагалі рідко прощають)
        • 2015-06-17 09:43
          Согласна ))) Мы такие обидчивые )))
  • 2015-06-17 09:13
    Ой, як це мені знайомо! В самого доця 5 років, і оці постійні образи на своїх подруг я вислуховую кожен день після дитячого садка. Намагаюся їй пояснити, що треба жити мирно, але, мабуть, просто дочекаюсь, поки переросте...
    • 2015-06-17 09:40
      Не впевнена, що переросте зовсім. Просто прийде розуміння, і, нажаль, пропаде дитяча безпосередність...( Зміниться реакція просто.
  • 2015-06-17 10:48
    Ви так вірно написали - ніби по поличках все розклали) 
    Я в дружбу взагалі не сильно вірю, хоча, непевне, просто не вмію дружити по-жіночому - не вмію годинами говорити по телефону, не вмію цілі дні проводити в торгових центрах, не вмію посміхатися і говорити, яка вона хороша, якщо вважаю, що чинить неправильно, не погоджуюсь, що всі чоловіки - козли, не жаліюся, що мій п'є/гуляє/б'є, якщо є проблема, то намагаюсь допомогти її вирішити, а не просто сиджу і співчуваю, не вважаю, що мені всі щось зобов'язані... я багато чого не вмію, чого "подруги" не розуміють. Напевне, саме тому з дитинства спілкуюся більше з хлопцями. З ними простіше, чесніше, надійніше та спокійніше. Хоча, погоджусь, не завжди це лише дружба з обох сторін... і інколи ця дружба переростає в сім'ю)
    • 2015-06-17 14:13
      Так це ж круто! Коли така дружба переростає у сім'ю! Як на мене, то це - найміцніше підгрунтя для сім'ї!
  • 2015-06-17 16:36
    Повністю згодна з автором. Дружба складається лише на певний період часу і підпорядкована обставинами, в яких ви перебуваєте. Навіть кращі подруги з часом можуть розійтися по різні сторони барикад, якщо зміняться обставини в їх житті. І дружба перестане бути такою міцною, як вона була колись. Думаю, не варто засмучуватися таким фактом, тому що друзів ми знаходимо протягом усього життя. З кимось спілкуємося більше, з кимось менше. Принаймні у мене так...
  • 2015-06-25 16:45
    Ми з моєю ліпшою подругою скоро будемо відзначати 20-річний ювілей нашої дружби. Тому сміливо називаю її сестрою! Наша дружба пройшла випробування відстанню, чоловіками й часом. Як би не повернула доля - я завжди буду вдячна їй за ангельське терпіння, надійність і стійкість до стресів, які я їй періодично влаштовувала. А тим, хто не вірить в жіночу дружбу, скажу так: якщо ви не вмієте дружити, це ще не означає, що дружби не існує!
    • 2015-06-27 22:43
      знаєте, а я вам заздрю) Білою заздрістю, але дуже)
      • 2015-06-28 13:07
        Я й сама собі часом заздрю ))
  • 2015-07-04 12:30
    Чому саме жіноча дружба потрапила під такий пильний аналіз?Чоловіча дружба теж може не витримати перевірки..Тільки у жіночої свої "іспити", свої "ахілесові п'яти",а у чоловіків свої болючі точки..Для жінки найважливіше в житті - кохання,чоловік,сім'я. Для чоловіка насамперед - робота, місце в соціумі.. І саме на цих моментах перевіряється дружба на міцність...Вміти дружити - це від природи. Ти або вмієш,або ні...Або вмієш поступитися для когось чимось важливим для тебе,або ні...Все інше...."від лукавого",чк кажуть))))
    • 2015-07-04 17:46
      Знаєте такий вислів: Гра у одні ворота? Маю на увазі, що поступливіша завжди у програші. Тому постіно поступатись не варто-починають користуватись)
      • 2015-07-10 08:39
        Гра у одні ворота? Знаю,звичайно знаю такий вислів))) 
        А як Вам відомий вислів Стендаля - «Кожен сам за себе в пустелі егоїзму, іменованої життям.»? Хіба він помилявся? 
        Як на мене, тільки батьківська любов,відношення,може спробувати спростувати цей вислів..і то не кожна! А що ми хочемо від чужих людей,з якими нас звело життя? Яких гарантій? Кожна людина чинить так, як у неї виходить на даний момент. І очікувати чогось,тим паче ображатися – даремна річ! Не варто малювати собі ідеалістичні картини відносин – люди є люди! Та ми самі – люди,які можуть відреагувати дуже непередбачено навіть для самих себе! Тому, живемо як можемо,а буде як буде))))

Наступний запис

2015-06-14 22:44

Любов у шлюбі – правда чи міф?

4
49

© 2010 - 2022. Всі права захищено.