Психологія

Група, учасників: 45
2015-06-14 22:44

Любов у шлюбі – правда чи міф?

Субота. #Весілля . Запрошує мене на танець сусід по столу. Розмовляємо на різні теми, і тут він каже:
- Колись і ви з Дімою зіпсуєте паспорта штампом.
- Так ми вже 6 років одружені.
- Не може бути!
- Не схоже?
- Зовсім.
- А чому?
- Ви за весь вечір ні разу не посварилися, ти не зробила йому жодного зауваження, ви постійно намагаєтесь бути разом, тримаєтесь за руки, а коли танцювали, то було видно, що вам на всіх наплювати і ви бачите лише один одного. Це схоже на закоханість і аж ніяк не на подружнє життя.
Складається враження, що люди сприймають #Шлюб і #ПодружнєЖиття , як якусь каторгу, під час якої проходять усі #Почуття . А чим вони є для вас?
6

Коментарі 49

  • 2015-06-15 07:06
    Танюш, так, а чем для Вас является супружеством?
    • 2015-06-15 12:13
      Есть очень хорошее выражение "Мой дом - моя крепость". Так и с браком - в нем должно быть комфортно, в нем должно быть приятно, и в нем не должно быть посторонних) И если чесно, то не важно со штампом этот брак или без. Любовь? Мне все-таки хочется верить, что она может существовать и 20, и 50 лет... но в крайнем случае остаются дружеские отношения, привязаность, взаимоуважение, поддержка, доверие.  
       
      Еще я могу назвать брак взаемовыгодным союзом, где каждый ищет то, что ему нужно, и уступает в том, в чем может уступить. Но в своих личных рамках, не наступая себе на горло.  
       
      Если же семья держится лишь благодаря бумажке, а на самом деле люди лишь сорятся, постоянно злятся друг на друга, их все не устраивает, бесит, то нафига жить вместе?  
       
      Я бы не смогла. Ни из-за детей, ни из-за денег... Перфекционистка? Да! Максималистка? Безусловно! Эгоистка? 100% и никогда от этого не откажусь) 
       
      Алаверды)
      • 2015-06-15 12:33
        Круто написали! По-поводу "мой дом-моя крепость": я иначе понимаю значение. Я применяются выражение к дому, не к семье.
        • 2015-06-15 12:56
          А по моему к семье тоже можно применить. Ведь даже в самій лучший дом хочется возвращаться только тогда, когда тебя там ждут любящие люди. Мы с мужем начинали нашу совместную жизнь в крошечном сарайчике, зимой как в раю. А летом туда съезжалась вся его родня, как на дачу. и вот тогда, я это место "домом" назвать уже не могла, т к меня откровенно бесило присутствие в нем кучи народу.
          • 2015-06-15 12:58
            Можно применять, но как раз вы привели пример места, как дома, а не семью.
            • 2015-06-15 13:04
              Для меня семья тогда семья складывалась из меня и мужа. Когда дома был он и я - это был рай. Несмотря на то что дом был старый, глинобытный, с печным отоплением и туалетом на улице. А когда добавлялась куча постороннего народа, то увы, уже "не мой дом, и не моя крепость".
              • 2015-06-15 13:06
                И опять же вы о месте. Когда говорят о семье, то имеется в виду, что они держатся друг за друга, никого не замечая (даже родственников), не обращая внимания, слыша и видя только друг-друга.
                • 2015-06-15 13:12
                  Я привела в пример свое первое самостоятельное жилище как пример того, что люди могут быть счастливы в любом доме. Я каждый раз возвращалась туда с радостью, как сейчас возвращаюсь в свою квартиру со всеми удобствами. А вот не замечать окружения очень тяжело, по крайней мере такому человеку как я. Люди из-за вмешательства родственников разводятся часто, не то что чувствуют себя некомфортно.
                  • 2015-06-15 13:17
                    Ну, дом - это не материальный комфорт. Потому я не обращаю внимания на описанное вами обустройство. это то место, где человек живёт (во всех отношениях). А люди привыкают ко всему и к необустроенности тоже.
                    • 2015-06-15 15:05
                      Я именно это и имела ввиду, просто описала коряво -)
        • 2015-06-15 13:08
          Спасибо)  
          К дому у меня такое же отношение. И в то же время я не могу разделить дом и семью) 
           
          А вы так ничего не написали о своём отношении;)
          • 2015-06-15 13:10
            А вам так интересно? ))
            • 2015-06-15 13:16
              Ну, думаю, это логично, раз спрашиваю)
              • 2015-06-15 13:26
                Помните мой ответ по поводу любви? Так вот семья продолжение химического процесса. Цель - размножение. Но отношения в семье для меня ближе как вы описали: "...брак взаемовыгодным союзом, где каждый ищет то, что ему нужно, и уступает в том, в чем может уступить. Но в своих личных рамках, не наступая себе на горло." Очень хорошо сказали. Такая модель семьи похожа на европейский и американский вариант. В Украине (традиционно) другая модель, которая не особо мне нравится.
                • 2015-06-16 10:08
                  Вот уж правда, в Украине, особенно западной, какое-то абсолютно противоположное понятие семьи. Но кому что нравится - силой же никто не держит)
                  • 2015-06-16 12:36
                    За интересовали,скажите а какая на Украине модель семьи?Я сама с центральной части а муж мой с восточной но для нас семья это одна команда,мы всегда.вместе вместе и для.нашей семьи каждая минута которую мы можем провести вместе является драгоценной.И знаете мы 3 года жили без штампа а четвертый уже оформили по закону и разница никакой. 
                    Так вот в моем понимании семья это сокровенное не важно где и как живут люди,важно чтобы они жили друг для друга и отдавались друг другу полностью
                    • 2015-06-16 12:59
                      Не подумайте, никто никого не хотел обидеть) Я тоже из Украины, из Хмельницкой области.  
                      Имелось ввиду, по крайней мере я так понимаю, что в западной модели преобладает равноправие и самостоятельность каждого члена, а в нашей все еще есть главенство мужа и подчинение ему всех остальных членов семьи в ущерб собственным интересам.  
                      Но Вы правы, не важно как живут люди, главное, что им так хорошо)
                    • 2015-06-16 21:16
                      Сокровенность дело относительное. И "отдавание" друг-другу и вот это житье друг для друга и есть украинский вариант семьи. Тут и кроется обратная сторона, от которой тянет негативном. Вы поедите отдыхать без мужа? Вы выбирает себе одежду, обувь и т.д. без мужа? Вы сделаете что-то для себя (то, что ВАМ хочется: образование, работа, командировки, друзья и т.д.), но то, что не понравится мужу? Мы теряем собственное Я в такой моделей брака. И свою жизнь с деланиями и потребностями кладки на алтарь супружества.
                      • 2015-06-16 21:17
                        Прошу прощение за билиберду, которая получается с телефона.(
  • 2015-06-15 12:53
    Мені здається, що так сприймають шлюб люди, які бояться відповідальності. Хай прихильники «вільних стосунків» скільки завгодно запевняють, що штамп нічого не вартий. Для мене вартий. Це нова ступінь стосунків, коли люди погоджуються нести відповідальність один за одного.
    • 2015-06-15 13:02
      Об этом много споров. И думаю, что правильного ответа нет. Лично я считаю, что в нашей стране женщина более защищена (юридически) в браке. но что касается отношений, то думаю, что Татьяна права: удерживает в семье не штамп, а взаимные отношения. Во многих случаях, штамп даже расслабляет супругов, типа: никуда уже не денешься, или: ты уже должна/должен. А без штампа люди живут и завоёвывают друг-друга, находясь по собственному желанию, а не потому что должен (если без детей).
      • 2015-06-15 13:08
        Ну расслабить простое встречание может, типа я уже пару нашел, можно дальше не напрягаться -). Я консерватор, для меня семья без официальной регистрации не семья, а совместное проживание -) А если кто то захочет из семьи уйти ни дети, ни штампы не удержат.
        • 2015-06-15 13:09
          Так зачем он - штамп, если он не держит?) Вот видите, вы сами говорите, что не это держит.
          • 2015-06-15 13:15
            Ну так штамп ставят не из-за того, что кто-то кого то хочет удержать. Штамп - это государственное признание двух людей семьей, со всеми вытекающими правами и обязанностями.
            • 2015-06-15 13:18
              Ну тогда по вашему пониманию: человек без паспорта - не человек вовсе.
              • 2015-06-15 13:20
                Права и обязанности вытекают из воспитания, мировоззрения, ответственности и т.д. Ну уж точно не потому, что так сказала страна )
                • 2015-06-15 15:07
                  На законодательном уровне права законных супругов отличаются от тех, кто живет гражданским браком.
                  • 2015-06-15 15:18
                    Теоритически - не особо, на практике - сильно.( Вот только поэтому женщина более защищена в браке.
    • 2015-06-15 13:13
      Я жила без штампа и жила со штампом - разницы не ощутила. По-моему, все зависит от людей и их отношения друг к другу. Даже когда мы с мужем были еще не женаты, у нас всё равно была семья, и она стояла на первом месте. Расписались же больше для успокоения родителей... и то чуть не забыли об этом) 
       
      Мы даже кольца не носим. Люди удивляются, но для нас это просто символ. А зачем?
      • 2015-06-15 13:17
        Девочки, это вечный спор, что лучше штамп или пустой паспорт. Все равно каждый останется при своем мнении -). Мы сходимся в одном - главное в отношениях - взаимоуважение. Если его не будет, не будет и отношений.
        • 2015-06-15 13:22
          100% ))
      • 2015-06-15 13:20
        Я также пробовала и так, и так. Разницы никакой.
  • 2015-06-15 15:05
    А мені згадався жарт - коли двоє зустрічаються або живуть разом, то зачиняють на замок двері в туалет, а у ванну залишають відкритою. У шлюбі навпаки - в туалет відчинено, у ванну зачинено:) Ми з чоловіком бувало сварилися ще й до весілля, аж пір'я летіло, а бувало, що й після шлюбу були дуже романтичні тижні, та й колись на якихось святах намагалися десь сховатися, щоб побути удвох.. Вважаю, що дуже важливо зберегти романтичні, кокетливі, пристрасні і звабливі моменти якомога довше)
    • 2015-06-16 10:12
      На весіллі одна з гостей якраз це й побажала молодятам, а ще сказала, що не потрібно розслаблятися, переставати добиватися один одного, дивувати, робити сюрпризи і подарунки, бо тільки у такому випадку можна не потонути у буденності і не забутися, що бони один одного люблять. Не можу переказати точно, але тост був неймовірно гарним та правильним.
  • 2015-06-15 21:29
    Все залежить від самої пари :-) Всі ми розвиваємось, також не стоять на місці і відносини між людьми. У нас з чоловіком було різне і в шлюбі, і коли ми просто зустрічалися.  
    Просто вже у мене був перший шлюб, коли просто хотілося швидше штамп в паспорті та обручку... Але відносини кращими після весілля у першому шлюбі краще не стали. А у другому все залишилося так, як раніше... Ну майже все :-)
    • 2015-06-16 10:14
      Це вже, напевне, кому як пощастить) Але що не стається, все має свою ціль... і думаю перший шлюб Вас багатьом речам навчив, завдяки чому другий виявився набагато кращим. Нехай так буде й надалі)
  • 2015-06-16 12:40
    Розділяти поняття любов та закоханість, певно необхідно. Але коли людина ділиться розумінням своїх стосунків, чи співпадатимуть наші погляди стосовно переживання одного і того ж стану? Чи можна взагалі вважати нормою згасання потягу одне до одного і сприймати це як даність, тільки тому, що це з кимось трапляється, хай навіть навкруги і з багатьма?
    • 2015-06-16 13:04
      От Ви пишете, що розділяти ці поняття необхідно. В той же час, по яких критеріях це робити?)) Навіть це буде суб'єктивним)) І норми для усіх різні, тому я не намагаюся загнати це в якісь рамки, а навпаки запитую в усіх їх думки.  
      А взагалі завжди хочеться надіятись на краще)
  • 2015-06-16 13:16
    Цепросто чудово, що у вас в шлюбі все так гарно. Не всім так щастить. От я, наприклад, запросив на побачення дівчину, яка мені давно подобалась. Вже в перший день вона почала питати про мою зарплату, скільки я плачу за квартиру і чого не знайду кращу роботу. Потім ще й наснився сон, що я затягую собі хомут на шию. Жах...
    • 2015-06-16 13:35
      )))
    • 2015-06-16 14:11
      Ха-ха, беги, Лола, беги)) 
       
      Знаєте, не хотілося б ставати на захист дівчини, бо ці розмови явно не для першого побачення, проте фінансові питання в тій чи іншій мірі цікавлять усіх жінок. При виборі партнера вони все-таки надіються знайти когось "сильнішого" за себе, за ким можна бути як за стіною. 
       
      Але все дуже відностно. У мене є 2 знайомих чоловіки одного віку: один працює на 3 роботах, постійно намагається розпочати щось нове, крутиться, має безліч знайомих, які виручають в різних ситуаціях, інший же просто сидить на теплому місці, де отримує досить гарну зарплату, але він зовсім нічим не цікавиться, не розвивається і лише вважає, що його на руках повинні носити за його гроші. Дохід першого вдвічі менший за дохід другого. Але, якби мені довелося між ними вибирати, то я б не вагаючись вибрала першого, хоч він і менш фінансово забезпечений)
    • 2015-06-16 19:47
      :)) 
      другого побачення не було?))
      • 2015-06-22 17:44
        Ні. Не було
    • 2015-06-16 21:25
      А что вас смущает именно? То, что женщина не дура и собирается создать семью в достатке или то, что она не спросила об этом после замужества? Достаток семьи ЛЮБОЙ женщине важен, только не каждая прямо об этом заявляет.
  • 2015-06-18 19:20
    Особисто в моєму розумінні сім'я - це не просто взаємини двох людей, які кохають один одного, це обов'язкове їх продовження. Для мене шлюб до появи доньки нічим не відрізнявся від тих стосунків, коли ми просто зустрічалися та жили разом. А ось коли народилася дитина, то кожен з нас переоцінив своє ставлення один до одного, та можу сказати. що ще більше закохався в свого партнера. Можливо я старомодна (хоча сама кілька років жила без штампу, а потім розійшлася), але сім'я може бути лише тоді, коли обидва взяли офіційні обітниці.
    • 2015-06-19 12:22
      Десь чула вислів, що двоє - це ще не сім'я... перекликається зі сказаним Вами)
  • 2015-06-20 19:45
    Це точно. все змінюється з появою дитини. Почуття ніби трансформуються, і здається, що кохаєш свого чоловіка ще більше, адже він подарував щастя бути матір'ю, насолоджуватися таким чарівним станом вагітності. А зараз гуляємо втрьох і вже не уявляємо життя без нашої Златочки)))))
  • 2015-07-06 14:12
    Коли я завагітніла і ми вирішили народжувати,ось саме тоді мій чоловік став дивитися на мене іншими очима,адже цим рішенням я йому показала що вірю в нього і повністю довіряю)))я на собі відчула зміну його ставлення .Раніше.я була сильною і все могла,а після стала ну повною протилежністю .Доречі я також побачила його іншим і все це не після штампу а після поповнення в нашій родині.
    • 2015-07-07 23:32
      Дуже рада, що у Вас так склалося... і надіюсь, що колись народження дитини зблизить нас з чоловіком ще більше, адже є стільки історій, абсолютно протилежних розказаній Вами.

Наступний запис

2015-06-13 16:39

Психологічний тест успішності

10
17

© 2010 - 2024. Всі права захищено.