Психологія

Група, учасників: 45
2015-07-14 22:25

Мій спосіб заспокоїтись та декілька фото комах

Кажуть, що людина може безкінечно спостерігати за трьома речами: як горить вогонь, як біжить вода і як… працюють інші люди) А що робити тим, хто працює з людьми і вже бачити їх не може, кого дратують будь-які слова та питання, хто мріє переселитись на безлюдний острів і прожити там на самоті до скону? У вас такого не було? Ні? Тоді я за вас рада)
У мене ж такі почуття час від часу просто переповнюють… і тоді рятують речі з першої фрази посту, тільки слово «люди» там потрібно замінити на «комахи». От чесно, спостереження за їх світом, де все йде по якомусь незрозумілому нам плану, де у кожного своя роль і своє завдання, де не виникає ніяких непорозумінь та немає підлості, дозволяє відволіктись від буденності, відпочти та заспокоїти нерви… а ще зрозуміти, що якщо навіть такі примітивні створіння змогли вижити у своєму суспільстві, то людині просто не можна здаватись.
Маячня сивої кобили? Можливо) Але мені допомагає!
А ще я люблю їх фотографувати. Правда ж на фото вони не такі вже й страшні, як здається?
0

Коментарі 22

  • 2015-07-14 23:39
    Фотки реально класні, таких малявок я не боюсь))) Це ж не плазуни!  
    Матвій сьогодні теж ловив мурашок і так розтроювався, що вони втікали аж плакав...
    • 2015-07-15 17:51
      А я дуже боюся павуків - от за ними можу спостерігати лише через скло. А у куми вдома у банці живе величезний звір. Не розумію, чим він їй подобається) 
      Біднятко)
      • 2015-07-15 18:07
        А який звір?
        • 2015-07-15 19:22
          Великий волохатий павук... Домашній улюбленець,блін)
          • 2015-07-15 22:00
            фееее
  • 2015-07-15 10:02
    Дааа, фотки классные! Прямо таки вижу вас, Татьяна, как вы порхаете за теми бабочками, чтобы запечатлеть их! )))) или ползете за той улиткой, чтобы поймать её в "движении" ))) А если серьёзно, то когда я как-то проработала 3 года без дня отпуска и практически без выходных с 9.00 до 23.30 ежедневно, то я просто всех кинула и свалила с Украины, чтобы даже речь не понимать о чем говорят (в лесу одной жить мне как-то жутковато))). Смотрела на море, горы, мыслями парила с ветерком, любовалась всем подряд... но только не людьми... Как я вас понимаю! Когда я прочитала ваш первый абзац, то на языке крутились слова совета: сожгите работу и потом залейте водой ))) хоть полюбуетесь пожаром и тушением (водой) его. Чем не любование двумя стихиями? ))) Конечно, это шутка. Я вам ставлю диагноз: перегруз! Срочно на отдых!
    • 2015-07-15 17:56
      Ой, Танюш, через две недели мне светит не просто отпуск, а целое путешествие с открытой датой окончания на биржу труда. С одной стороны немного страшно остаться без куска хлеба, а с другой - как же я рада этому отдыху)) 
      А поскольку у нас ликвидация организации, то и огонь и вода присутствуют)
      • 2015-07-15 17:59
        ОГО! Жесть. Меня, кстати, скорее тоже такое ждёт, но в конце этого года. Танюша, не расстраивайтесь: видать у Боженьки на вас есть планы... одна дверь закрывается, а две открываются.
        • 2015-07-15 18:04
          Да я радуюсь)) Честно) А дальше всё обязательно сложится - до этого ведь получалось ;) 
           
          И Вы не думайте о плохом - то ли ещё будет)
          • 2015-07-15 18:15
            Ха! Я и о плохом? Я знаю, что всё будет хорошо! )))
            • 2015-07-15 19:23
              Всем бы такую уверенность и мир бы перевернулся)
      • 2015-07-15 18:08
        "Порадували" і мене такою новиною, нашу школу закривають...
        • 2015-07-15 19:23
          Країна розвивається, що тут скажеш(( Тримайтесь.
          • 2015-07-15 22:01
            Це точно, отак з декретної відпустки буду виходити на біржу прямо...
            • 2015-07-15 23:40
              Може до того часу ще кращу роботу знайдете)
              • 2015-07-16 00:24
                Може бути, час ще є, та я і не хочу на роботу... якщо чесно)))
  • 2015-07-15 12:27
    Мій спосіб заспокоїтісь простий і доступний кожному: я починаю займатися фізичною працею, адже, вдома завжди є те, що край як потрібно зробити. Можна помити вікна, перемити всі полички і столики в кухні, відчистити сковорідки, каструлі і духовку, натерти всі меблі спеціальним засобом і т.д. і т.п.  
    Якщо ж зовсім важко на душі, то в будь-який день тижня їду на кладовище: мою пам'ятники, підмітаю доріжки, саджу квіти і про себе, а то й уголос розмовляю з батьками. Повертаюся додому втомлена фізично, але спокійна і мудра: життя продовжується і слід шукати аргументи не для того, щоб виправдатись чому "ні", а способи і шляхи для позитиву, щоб добитися бажаної мети.
    • 2015-07-15 18:00
      Як не дивно, але останнім часом я на кладовищі теж почуваю себе дуже спокійно, хоча ще зовсім недавно навіть боялася проходити повз.  
      І в той же час мені зовсім не подобається ідея їх створення - бо коли ми згадуємо людей просто так, то на думку спадають якісь позитивні моменти, ми їх пам'ятаємо живими, а от коли на кладовищі, то вже мертвими( Хоча, можливо, це лише моє сприйняття.
    • 2015-07-23 17:22
      Думав, що це лише мій спосіб привести всі свої думки і почуття в порядок :) Полюбляю зайти на кладовище, відчути тишу, спокій, навіть якусь велич цього місця. Таке враження, що зупиняється час і можна залишитися наодинці з собою.
  • 2015-07-16 11:08
    Ні, це зовсім не так! На кладовище я приходжу до своїх батьків і розмовляю з ними, наче живими. Вам пощастило не втратити рідних і дорогих сердцю людей, тому ви не сприймаєти всієї глибини та сакрального змісту поїздки на кладовище, значення живих квітів на могилкі. які вжухають та ін. 
    Рітуал поховання уходить своїми коріннями в сиву давнину і є дуже важливим для христіан. Не можна цим нехтувати. Слова про те, що душа людини безсмертна, - це не просто слова. Якщо існує Бог, то існують разом з ним у нашому безкрайньому всесвіті і души живих істот, які залишили цей світ і споглядають за нами з небес. Вселенський разум є і він збагачується енегією землян: ніщо в світі не зникає назавжди і не виникає ні з чого.
  • 2015-07-16 13:22
    Способів заспокоєння дуже багато і вони значно різняться між собою: можна слухати медитативну музику, можно співати мантри чи займатися практикою йоги. Проте, мене більш за все заспокоює зайняття улюбленою справою, тоді я просто забуваю про всі проблеми та невдачі, захоплююсь процесом і мене вже неможливо спинити:) Також дуже люблю фотографувати, але роблю це не тільки для душі, але й на замовлення.
  • 2015-07-17 12:41
    Гарне у вас хобі!

Наступний запис

2015-07-14 12:46

Дейл Карнегі про критику

2
14

© 2010 - 2021. Всі права захищено.