Покарання дітей
Ви караєте своїх дітей? Я гадаю, що так. Усі батьки карають своїх дітей, тільки #покарання
у всіх різне да і тяжкість провини для покарання відрізняється. Я не хочу торкатися праць психологів та педагогів різних часів. Те, що було загальноприйнятим навіть 30 років тому, сьогодні – не дієво. Бо і #діти
, і #виховання
еволюціонують. Скажу також, що до кожної провини потрібно підходити окремо, з врахуванням особливостей характеру кожної окремої дитини. До речі, батько лупцював мене ременем (після «накрутки» мамою). А мама ставила у куток, а деколи, навіть коліньми на гречку. Це і боляче, і принизливо. Так, я була ну дуууже неслухняною дитиною. Карали мене за все: промочені ноги, побиття хлопчика, розірвану сукню, брехню, розкриття «нички» з цукерками, …, …, список нескінчений. Чи правильно робили батьки? Напевно, ні. Бо чим більше мене карали, тим сильнішим був мій супротив. Тоді я зрозуміла для себе важливу річ: дитина – це маленька особистість, яка має почуття власної гідності і ламати цього не можна! Тепер в мене два сина. Не знаю, легше чи складніше виховувати синів ніж доньок, але зі старшим я стільки намучилася, а от бити я його – не била і в кутки не ставила. Тільки одного разу, коли йому було 4-5 років і він без дозволу пішов зі старшою дівчинкою на місцевий пляж, після повернення я його відлупцювала ременем. Але це були мої нерви, страх втрати та безліч інших почуттів. Істерика, одним словом. Тоді я сама злякалася себе. Злякалася свого стану і того, що можу покалічити дитину. З того моменту ніякого рукоприкладства. За багато років я стала спеціалістом «виносу мізків». Ні, не маю на увазі читання моралей. Це трохи інше, що трьома словами не скажеш. І звичайно, що я караючи сина, позбавляла його комп’ютера, телевізора, розважальних заходів. А молодший синочок ще маленький і йому поки що достатньо, коли мама підвищує голос.
А вас батьки карали?
Коментарі 52