Психологія

Група, учасників: 45
2015-05-30 11:01

Самомотивація як двигун прогресу.

Як відомо, #мотив є поводом, причиною, спонуканням чи необхідністю діяти і досягати мети. А неефективне виконання певної роботи в значній мірі є результатом відсутності тої ж мотивації. Якщо говорити про мотивацію працівника то мотиваторами тут виступають наступні чинники: можливість кар'єрного росту, гідна #ЗаробітнаПлата , а також визнання, подяка і різного роду #винагороди (премії, знаки пошани,пам'ятні подарунки та ін.). Спонукати до результативної праці будуть хороший клімат в колективі, регулярний відпочинок і правильно сформований взаємозв'язок із керівництвом.
Що ж до самомотиваційних факторів то тут можна виділити такий важливий момент як чітка постановка цілей та результатів як колективних так і особистих.
Мотивуючи себе тим, що за свою наполегливу працю ти отримаєш гідну винагороду, визнання і пошану - хіба можна отримати погані результати? А тим більше якщо долучити більш особисті #цілі , такі як можливість забезпечити свою сім'ю, поїхати в омріяну відпустку, порадувати дітей подарунками, а себе ...ну, тут вже багато варіантів :)
Звісно, все вище написане добре працює в ідеалі, а в середньостатистичних умовах потрібно мати сильне бажання чогось досягти та високий рівень самоконтролю.
#Самомотивація відображається також у наступних прикладах. Мотивом у вивченні іноземних мов може бути хороша посада у перспективі. Мотивом схуднення може бути придбання у майбутньому сукні, відповідного розміру, котра давно подобається. Мотивом позбутися шкідливих звичок - хороше здоров'я! Це найбільш стандартні приклади. Та спонукати себе можна будь-коли і будь-чим. От я коли закінчу писати цю статтю - потішу себе морозивом :)
А чи мотивуєте Ви себе?
20

Коментарі 18

  • 2015-05-30 11:50
    пам'ятаю, як ми вчили психологію в універі. Тоді ще нам казали, як спочатку є зовнішня мотивація, а потім формується самомотивація... Але, як на мене, далеко не у всіх вона з'являється, на превеликий жаль (
    • 2015-05-30 11:53
      Це так, іноді вона наче і є, але не вистачає якогось джерела прискорення із зовні типу підсрачника, якщо можна так виразитися :)
  • 2015-05-30 12:31
    Та ж "піраміда Маслоу", спочатку потрібно задовольнити базові потреби і тільки потім решта. 
    І не погоджусь з чіткою постановкою цілей, краще давати загальні цілі не обмежуючи інструментарієм. Давати людям можливість "творити" а не слідувати постановам.
    • 2015-05-30 12:40
      Щодо постанови цілей маю на увазі визначення конкретної мети. От, наприклад, здобути бажану посаду (це конкретна ціль), а вже методи можуть бути різні: від вдосконалення своїх вмінь та досягнення високих проміжних цілей і до "родичання" із керівництвом, відповідальним за призначення на цю посаду - тут точно є простір для фантазії та "творіння" :) Мотив - це не постанова.
  • 2015-05-30 13:11
    Самомотивація - це гарна річ, в багатьох випадках є дієвою. Для цього варто по полицям розкласти чіткий план дії. Якщо людина дуже чогось бажає і є ціль,то і самотивація стає не в пригоді.Так є у мене.
    • 2015-05-30 15:00
      В цьому випадку Вас мотивує якраз сама ціль, яку Ви хочете досягти.
  • 2015-05-30 17:23
    Не знаю как у кого, но анализируя все места работы, где мне довелось поработать, могу сказать о себе следуещее. Для меня важным фактором всегда есть осознание того, что я почти незаменима ))) Возможно, что кому-то это не понятно, но для меня этот фактор решающий. Я работала и санитаркой, и начальником, и на разны зарплатах, но самоотдача всегда была 120%. Это всегда оценивалось, но по-разному. Понятно, что в лучшем варианте это повышение, награждение и т.д. Но вот когда пару раз выходило, что этим начинают тупо пользоваться, типа дураков работа любит, то внутренне меня разворачивает на 180° и я увольнялась. Конечно, в таком случае работодатель спохватывался (кто же так пахать ещё будет), начинались предложения, но поезд уходил. Все делать нужно вовремя.
    • 2015-06-02 13:03
      Є ж такі самовіддані люди як Ви і дуже шкода, що це не завжди ціниться. Я чомусь зробила для себе такий висновок, що спочатку працюю звичайно, приглядаюся, а якщо все добре і вигідно працювати - можна і пахати :)
  • 2015-05-30 22:30
    Будь-який мотив - це вигода, тому просто потрібно чітко розуміти для чого це робиться і на скільки це важливо, тоді й нічого придумувати не доведеться.
    • 2015-06-02 13:04
      Згідна на 100%. Чим важливіша якась справа для людини, а тим більше її результат, тим серйозніше вона до цього віднесеться.
  • 2015-05-30 23:27
    Коли я тільки починала працювати теж вважала, що покажеш себе гарно і отримаєш печеньки у винагороду. Але в житті виявилось все не тек, як сподівалось. Коли тобі кажуть: так, ти спеціаліст і знаєш набагато більше. Але в мене донька-невістка-хрещениця з трьома класами освіти. Вона буде начальником, а ти підлеглим працівником. А після народження дитини пріоритети змінились: зараз головне не кар'єра, а можливість працювати з вихідними, відпусткою і лікарняними.
    • 2015-06-02 13:13
      На превеликий жаль, такі ситуації мають місце в нашому житті. Іноді просто дивуєшся, коли підеш в якусь установу, а там такі сидять, про котрих Ви написали і ніякого толку не знають в своїй роботі, а потім дізнаєшся як вони туди потрапили. А багато, дійсно достойних людей, просто зі шкури лізуть щоби якось себе реалізувати. Але як кажуть "Хто стукає - тому відчиняють", тому не треба втрачати надії і різними способами добиватися бажаного. В цьому можемо лише побажати одне одному успіху!
  • 2015-05-31 18:00
    Згадав, як колись у школі нам (класу) запропонували розставити у «правильному» порядку наступні слова: треба, хочу, можу. Більшість мислила стереотипно і написала ту послідовність, яку бачите вище. А як би відповіли ви?
    • 2015-05-31 22:36
      Я б мабуть, поставила в порядку такому: хочу, можу, треба. Тепер мені цікаво, як я мислю, та і інші варіанти?
      • 2015-06-02 13:20
        Ваш варіант вірний)))
    • 2015-06-02 13:16
      Гмм, цікаве завдання. А тут навіть і не треба дивуватися, що більшість мислить стереотипно. Коли думаєш як забезпечити сім'ю, прогодувати дітей і т.п. - то в першу чергу виникає "ТРЕБА", а можу-не можу, хочу-не хочу уже відходять на задній план.
  • 2015-06-03 01:46
    Повністю згоден з вами, та й на власному опиті можу підтвердити ваші слова. Але кожна людина вирішує по своєму, дуже складно когось в чомусь переконати. Звичайно, можливо донести свою думку, підказати що робити. Але я , вже не хочу цього роботи, хочуть, хай живуть як їм заманеться. Головне, самому це все розуміти.
    • 2015-06-03 11:49
      Так, головне зробити для себе правильний вибір і не відволікатися на сторонніх, котрі, тим більше не зважають на ваші поради.

Наступний запис

2015-05-29 17:30

Як пережити образу?

16
31

© 2010 - 2024. Всі права захищено.