Психологія

Група, учасників: 45
2015-06-04 23:44

Хвилинка релаксації для душі та тіла

В нашому неспокійному житті час від часу наступають моменти, коли потреба в розслабленні не дозволяє ні ефективно працювати, ні продуктивно мислити, ані вповні насолоджуватися життям. Напруга та втома наче сковують наші думки та рухи, а наш мозок ледь не закипає. Не прислухатися до свого тіла у такому випадку буде однозначно свідомій шкоді для здоров'я: як фізичного, так і психічного. Кожен релаксує по різному.... Я опишу один із тих варіантів, котрі для мене є достатньо ефективними і до того ж приносять чимале задоволення.
Отже, #ХвилинкаРелаксації може виглядати наступним чином: сідаємо в машину, беремо із собою чисту воду для пиття і від'їжджаємо, на скільки це можливо, якнайдалі від міста із його постійним шумом, гулом, миганням, запахами та людьми. Для того аби побути на одинці не лише із самим собою, а й з природою, обираємо таке місце, де вирує життя, але зовсім інше життя ніж у містах, таке, де буяє зелень, цвітуть лісові чи польові квіти, метушаться в роботі мурахи, лунає пташиний спів. Місце, де голова буде паморочитися від ароматів природи: запаху хвої, пахощів цвіту, принесених легким вітерцем. Місце, де душа наповниться радістю та спокоєм лише від одного споглядання за тим життям, котре існує разом із нами і водночас наче в іншому світі. Можливо, взуття виявиться зайвим...Можливо, захочеться погладити шовковисту зелену травичку, опустити ноги у прохолодний тихий струмок...А може й виникне бажання бігти босоніж по теплій землі, вдихаючи на повні груди літнє, насичене свіжістю, повітря... Спостерігати захід сонця, прислухатися до звуків природи, забути про всіх і все - чи не такого #релакс /у потребує більшість із нас?
14

Коментарі 43

  • 2015-06-05 01:23
    Дійсно, інколи подібна подорож може дозволити людині відпочити, "перезавантажити" свої думки, емоції, покращити психологічний стан. Почуття єдності з природою може викликати відчуття захищенності та готовності до будь-яких випробувань.
    • 2015-06-05 09:58
      Інколи достатньо посидіти деякий час в повній тиші із чашкою улюбленого чаю - це теж своєрідний релакс. А от хто хоче отримати більше незабутніх відчуттів - то саме така невеличка подорож стане у пригоді.
      • 2015-06-05 10:57
        А мне еще к чашке любимого чая желательно и книгу. И в холодный осенний вечер укутавшись в плед погрузиться в иной мир, созданный воображением.
        • 2015-06-05 11:18
          Тааааак, книга - це прекрасний варіант. Я дуже люблю читати, а якщо на додачу трапиться хороша книга - це велике щастя!
  • 2015-06-05 09:38
    )) пока доедешь до таких мест за Киев, будет нервный срыв во всей красе )) Наслаждаться природой надо, но успокаивать надо себя уметь в любом месте.
    • 2015-06-05 10:05
      Це не обов'язково повинно бути спонтанне рішення поїхати кудись, а частіше всього чітко спланована подія. Наприклад, можна виділити для цього кілька годин у вихідний день щоби розслабитися, привести свої думки та емоції в порядок, відпочити. А щодо того, що заспокоювати себе треба вміти в будь-якій обстановці - повністю згідна і думаю, що вищеописані хвилини релаксації на природі додадуть нам для цього сил
    • 2015-06-05 11:01
      Во-первых, соглашусь, что с нашими маршрутками и обществом срыв однозначно будет)) да еще и какой ))) А во-вторых, что касается успокоения себя, мне кажется это не каждому под силу. Это ведь целая наука связанная с психологией. Хотя, думаю, туповатое лицо и отключка от рутинных забот и мыслей все спасут )))
      • 2015-06-05 11:12
        ))) намек поняла. У нас впереди вся жизнь, нужно учиться таким вещам, иначе психика не выдержит. Мне достаточно дома одной побыть пару часов, чтобы восстановить свои моральные силы. А на природу если едешь, то с семьей или компанией и там уж тяжело отбиться от всех и насладиться уединением.
        • 2015-06-05 11:16
          Я смотрю вам для счастья нужно совсем немного. Пару часов одиночества в стенах квартиры. Это говорит всего лишь о силе вашего духа и неком умении морального суморасслабления.
          • 2015-06-05 11:20
            не жалуюсь )) но я давно знаю, что мой дом - моя крепость, где я не люблю посторонних и очень комфортно себя всегда чувствую. Знаю тех, кто находит успокоение в стенах церкви, а есть и такие, что в работе (не авральной) восстанавливаются. Все мы такие разные))
            • 2015-06-05 11:46
              Це точно! На рахунок свого дому, то я теж чомусь не дуже люблю сторонніх людей :( Вже й задумувалася, а може я не надто гостинна чи привітна?
              • 2015-06-05 12:22
                Я точно не люблю гостей и меня это вообще не смущает.
                • 2015-06-05 12:26
                  Я ще гостей поділяю на 2 типи: ті, котрих я практично завжди рада бачити (це найрідніші люди) і ті, яких час від часу приходиться перетерпіти або й навіть уникати.
                  • 2015-06-05 12:27
                    Правда зараз я настільки відфільтрувала людей, що гості у мене не надто часті та й ті тільки самі бажані :) Мабуть, я прикра людина.. :)
                    • 2015-06-05 12:30
                      В Киеве с этим проще: все так заняты своей жизнью, что на встречи мало времени. Если такие встречи и проходят, то часто на нейтральной территории. Я вижу в этом только плюсы. единственный гость, которого я всегда рада видеть на любой срок - мама. Мы с ней очень похожи, а кроме того знаем взаимные "мухи" и "грабли", на которые лучше не наступать. ))
                      • 2015-06-05 12:40
                        В мене трішечки більший список бажаних гостей :) 
                        А от на рахунок інших ще куди не йшло коли все заплановано, а непроханих гостей я не терплю. Коли в тебе в планах полежати/відпочити/почитати книгу і т.п, а тут хтось завалюється. Знаю таку ситуацію дуже добре, бо у мене є сусідка, котра в свій час могла прийти коли їй заманеться. Якщо не могла до мене додзвонитися по телефону, то дзвонила в двері і стукала поки я не відчиню і не важливо було для неї чи я у ванній чи я сплю. Ще й могла обурюватися. Це було верхом ідіотизму і наглості.
                        • 2015-06-05 12:43
                          ))) Да уж, здесь такого нет. Я даже попу не подымаю, чтобы ответить в домофон, т.к. никого не звала. А в гости здесь без приглашения вообще никто не ходит. )))
                          • 2015-06-05 12:46
                            В моїх мріях - жити десь під лісом щоби мене ніхто не діставав :)
                            • 2015-06-05 12:52
                              Аааа, вот оно что ))) вам пора прислушаться к своим собственным советам и релаксировать )))
                              • 2015-06-05 12:55
                                Я так і роблю :) Але для мене дійсно ідеальний дім має бути як фортеця і знаходитися у відповідному місці, де не надто густо :)
                                • 2015-06-05 12:57
                                  Переезжайте в Киев. Здесь странная тенденция: среди миллионов людей можно быть незаметным никому и чувствовать себя расслабленным, т.к. никому нет дела до тебя и твоих проблем. )
                                  • 2015-06-05 13:01
                                    Я відчувала подібну атмосферу - бути непомітним серед мільйонів людей, коли деякий час жила у Мадриді. От саме це мені дуже подобалося!
                                  • 2015-06-05 13:02
                                    А уявляєте як знаменитостям - це ж спокійно навіть магазин не можеш сходити чи погуляти в парку.
                                    • 2015-06-05 13:05
                                      я думала об этом как-то... я бы тронулась от такого внимания. но видать это многих и привлекает, если уж столько людей хотят быть знаменитыми.
                                      • 2015-06-05 13:07
                                        Я думаю, що приваблює на перших порах, а потім вже й набридає або звикають так жити.
                                        • 2015-06-05 13:09
                                          скорее привыкают как к наркотику.
                                          • 2015-06-05 13:14
                                            Можливо. Одне діло коли тобою захоплюються і зовсім інше коли безперестанно лізуть у твоє особисте життя. Слава має не лише одну сторону.
                                • 2015-06-05 12:57
                                  ..обставлений пушками і обкопаний глибоким ровом :)))) ну, це я вже нафантазувала...
                          • 2015-06-05 13:25
                            Ха-ха, ви прямо мене описали)) Чоловік спочатку дивувався такій поведінці, а потім сам почав так робити)
        • 2015-06-05 11:21
          Іноді навіть не треба повної самотності в оточенні такої чудової природи, головне щоби із нами були лише найближчі та найрідніші люди. Звичайно, ефект буде трішки іншим, але все-одно приємним і корисним.
          • 2015-06-05 11:55
            Та не, то уже не тот эффект. ))
            • 2015-06-05 12:00
              В крайньому випадку можна дітей із чоловіком відправити в ліс по гриби :)
  • 2015-06-05 11:05
    Релакс как же он порой спасает. Evangelina, в очередной раз прекрасная тема :). У каждого человека есть свои расслабляющие моменты. Для кого-то хороший отдых и подпитка психологического состояния полежать на диване с пультом в руках. А мне еще очень помогает отдых возле воды и рыбалка. Особенно на закате и рассвете. Также с детсва люблю пропускать ветер сквозь себя где-то посреди поля.
    • 2015-06-05 11:13
      Ухх, классно вы сказали: "...пропускать ветер сквозь себя где-то посреди поля"... я тоже так люблю, но над водными просторами на возвышенности )
      • 2015-06-05 11:18
        Море )))) и горы. О дааааа ))))
        • 2015-06-05 11:21
          едем?))) ну их всех!
          • 2015-06-05 23:17
            Татьяна, да они все без вас пропадут через пару дней ))
    • 2015-06-05 11:23
      Дякую :) Про вітер дійсно класно сказано! Наче відчула це на собі....
  • 2015-06-05 13:32
    Гарно написано) Зараз їду в автобусі, за вікном пшеничне поле - зелене, безкрає, хвилюється - так і хочеться тут вийти і пропасти) 
    Для мене справжнім релаксом є душ - здається, що потік води змиває все, що відбулося за день... Можу годину там сидіти. Правда,людей це дивує - вони не можуть зрозуміти, що ж там так довго можна мити)
    • 2015-06-05 13:41
      Дякую! Пшеничне поле це саме те, що потрібно, там такий специфічний шум від колиханням вітром стебел пшениці, ніде такого не почуєш. Душ теж є одним із кращих варіантів розслаблення і я вас дуже добре розумію. Вода не лише змиває бруд із тіла, а й із середини! Принаймні є таке відчуття, і це не дивно так як вода дійсно має властивість забирати втому і напруження.
    • 2015-06-05 16:06
      Представляю, что будет, когда дети пойдут ))) вы там пропишетесь )))
  • 2015-06-08 13:03
    О, я з цією метою люблю на Хортиці бувати - тому що Запоріжжя дуже брудне і смердить промисловими гігантами, але майже у самому центрі - великий острів з лісами, дикими птахами і мальовничими краєвидами.
    • 2015-06-08 13:36
      Думаю, це саме те що треба! Майже у кожного є подібне місце, де можна розслабитися, відпочити і розібратися зі своїми думками та вдчуттями.

© 2010 - 2024. Всі права захищено.