Кишенька для мобільного.
Купувати спеціально якийсь мішечок не хотілось: і через гроші, і через самолюбство. Бо я ж таки щось та вмію зробити своїми ручками.
З чого ж його зробити, ще не маючи в квартирі складу із клаптиків на кшталт "може колись знадобляться"? Пару днів я буксувала, а потім сяйнуло: а #СтаріДжинси
? Ось тільки їх я і складую наразі! Все сподіваюсь, що колись дам їхнім вцілілим, та таки достатньо великим та добротним, залишкам друге життя. ) Отож, взялась за справу. Провела ревізію, та вибрала чудовий варіант: #джинси
із подвійними задніми кишенями. Внутрішня #кишенька
, що поменше, ідеально підходила для втілення в життя моєї ідеї! Вирізала по шву. А задню частину кишеньки зробила трохи виступаючою над передньою. Десь на 1 см. - саме стільки залишалось вільної тканини (далі йшов серйозний шовчик).
Для збереження форми придумала приєднати до заднього "хлястика" порожній стержень від гелевої ручки. Приметала його до хлястика із вивороту, а щоб не випадав - на кінцях пробила його голкою та прошила тою ж ниткою.
Далі сплела петлю для гвіздочка. Таку, як на штори роблю завше. Без гачка, без якихось допоміжних засобів. Пальцями. Дуже швидко і просто. Відступаю від кінця нитки скількись, щоб його потім можна було вставити у голку та пришити. Роблю такий собі вузлик, а через його незатягнуту петлю протягую другу петельку, третю протягую крізь другу, четверту - крізь третю... Виглядає плетиво так само, як шов "косичка" при вишиванні. Залишаю нитку, щоб із другого кінця петлю пришити. Ото й усе.
#Петля
пришита до середини "хлястика" моєї кишеньки. Тепер останній штрих - обметала боковушки хлястика та обметала ще раз його верх. Далі мене поперло - хотілось зробити якусь вишивку - чи то сердечко, чи то машину або м'яч, але чоловік зупинив, сказавши, що йому треба #нейтральна
кишенька. Без прикрас. Що ж, іншим разом не буду йому хвастатись проміжним варіантом, а відразу покажу готовий, і буде він прикрашений так, як я схочу! )))
Коментарі 14