Вірші

Група, учасників: 22
2015-06-09 23:34

Внутрішній діалог…

або розмова з собою
- Как всё сложно и странно…
- В точку!
- Я хочу жить обратно.
- Точно?
- А ещё видеть сны не бояться.
Я мечтаю уйти...
- А может остаться?
Ведь так просто сказать «Не больно»,
Без улыбки в глазах, спокойно
Обмануть.
- Или правдою ранить,
Убежать…
- И всё так оставить?
- Я могу ведь сиять.
- Поблекнешь!
- И могу я летать…
- Но падать!
- Я умею любить…
- Неправда!
Тебе лишь дано ненавидеть!
***
У фільмах часто показують як люди розмовляють самі з собою – переконують себе в чомусь, вмовляють, заспокоюють. А ви розмовляєте з собою?
PS. Ще зовсім недавно я намагалась переконати себе, що дача мені потрібна, що це не кара, а навпаки подарунок, який обов’язково стане у нагоді… а зараз, жуючи свою редиску і зелень, нюхаючи квіточки та зриваючи полуницю й суницю прямо з грядки, ходжу задоволена як слон) Ще б бур’яни там не росли)
Чоловік майже щоденні походи на город називає «романтичними вечорами». Знущається!
8

Коментарі 16

  • 2015-06-09 23:56
    Какая земляника! )) Вот видите время все решило. Поменяло Ваше отношение к тому, в чем ранее себя приходилось убеждать. А вы представьте, что будет дальше .. и каким все знающим садоводом-огородником Вы станете. А мужу по душе «романтичні вечори»?
    • 2015-06-09 23:58
      А что касается внутреннего монолога .. это иногда бывает и всегда полезно! ))
    • 2015-06-10 13:58
      Та капец)) Мне самой смешно и знакомые прикалываются, так как все знали моё отношение к работе на земле) 
       
      Мужу нравится - именно он все время вытягивает меня туда.
  • 2015-06-10 00:52
    Мои "собеседники": один говорит молча, а другой никогда не промолчит. ))))
    • 2015-06-10 13:59
      как я поняла - проблем с принятием решений не возникает))
      • 2015-06-10 16:23
        конечно, столько советников! Всё оперативненько. ))))
  • 2015-06-10 20:20
    хто бі і мене переконав, що дачна робота - це не тортури))
    • 2015-06-10 23:31
      Раніше, коли потрібно було працювати у когось і мені казали, що, де і як робити, то йти туди було справді тортурами. А тепер, коли сама собі господиня і хочу працюю, а хочу полуницю жую, все здається не таким страшним) 
      Тим більше дача вже пройшла випробування першими шашликами)
      • 2015-06-11 00:19
        супер)) коли фізична праця приносить задоволення) мене лякає навіть думка)
  • 2015-06-10 20:44
    Я взагалі, працюючи на дачі, веду з собою внутрішній діалог. Потрібно це мені, чи непотрібно. Живуть же люди і без цього. Тільки ваша полуничка, щось занадто дрібненька. Якщо буде час спробую завтра пофотографувати і викласти свої досягнення в городництвіі.
    • 2015-06-10 23:34
      На скільки я зрозуміла, то вона перезапилилася з суницею, яка знаходиться поруч, і зіпсувалась. На наступний рік більш-менш нормальні кущики пересаджу в інше місце.  
      Ця дача у мене всього близько місяця, так що особливих досягнень поки що нема. Але сьогодні раділа як дитина, коли побачила, що перший огірочок поплівся на сітку))
  • 2015-06-11 14:02
    Такий вінегрет!!! Вірш, внутрішні сумніви та діалоги, дача, редиска, бур'яни, квіти, щоденна романтично-добровільна "панщина"!!!! Посміхнули Ви мене, та нагадали актуальний такий анекдотик (переходжу на російську, бо тут гра слів важлива) 
     
    Жена муж: 
    - Ты не хочешь тяпнуть соточку? 
    Муж округляет глаза и недоверчиво так отвечает: 
    - Хочу.... 
    Жена бодро: 
    - Ну, тогда собирайся на дачу. Только тяпку не забудь!
    • 2015-06-11 17:34
      Ха-ха, я такая, я могу)) 
      Знаєте як про чукч говорять - "что вижу, то пою"... от в мене іноді виникає думка, що все-таки я родом звідти)
      • 2015-06-11 17:40
        Ги! Ой, не знала, що ото так кажуть про чукчів! ))  
         
        Ну а щодо " я такая, я могу" - взагалі-то у мене теж такий вир думок в голові завше - ховайся! Щоб щось із нього вишкарябати окреме - треба робити паузу, задумуватись, працювати над собою. А іноді ліньки. Ото й не пишу нічого... ))))
        • 2015-06-11 17:45
          Про чукч багато чого говорять... мені особливо подобається анекдот про м'який вагон)) 
           
          Ви не хочете писати, а я пишу... такий потік думок в інтернеті називають "дирб" або "литдибр". Психлікарня відпочиває)
  • 2015-06-12 13:12
    Дякую, почитала про термін. Заразом багато новенькго по-діагоналі впіймала. ))) Світ не стоїть на місці. )))

Наступний запис

2015-06-09 10:55

Вірш про зайчика

55
4

© 2010 - 2024. Всі права захищено.