Вірші

Група, учасників: 22
2015-08-12 00:44

Вперше покинута.

Темний #небосхил ,
Розсипи зірок,
І немає в мене сил
Ще зробить хоч крок.
#Чари у ночі,
Місячна #пітьма ...
#Серце болісно стучить:
"Я залишилась #сама ..."
17.09.1996 р.
Тетяна Дашковська ©
Ось думаю - може, цей вірш був написаний мною після першої серйозної сварки з моїм першим коханнячком? По строку десь так і виходить - півроку шаленого абсолютного щастя, потім півроку скидання рожевих окулярів, і от вже й перше "прощавай назавжди"..... Дуже вірогідно, що сама так воно все й було.
Правда ж дивно - сама про своє життя кажу "точно так воно й було", а вірогідно?
А все це через те, що я - людина "синтетична" , а не "аналітична". Синтетики пам'ятають свої почуття і свої емоції, викликані тією чи іншою подією в їх житті. А аналітики пам'ятають саме оті всі події. Що ж, іноді добре бути синтетичною, особливо коли вмієш більше запам'ятовувати позитивні, сонячні та яскраві почуття та емоції, а все темне та важке зникає із пам'яті завдяки такому доречному в цьому випадку склерозу! ))))
20

Коментарі 12

  • 2015-08-12 07:39
    А я 50х50... Хотя в 16 лет столько всего было)))), что всего и не упомнишь.
    • 2015-08-12 22:20
      Я щось пам'ятаю, звичайно, але або те, що врізалось дуже-дуже, або типо "останню фразу" про аспірин, як у Штірліца. )))
  • 2015-08-12 14:44
    У тебе дуже корисний склероз))
    • 2015-08-12 22:21
      В Всесвітянських маштабах - так. Бо от не пам'ятаю, чи то це першох сварки я написала, чи просто так. І це ж геть неважливо - бо ж 20 років минуло і жила без цієї пам'яті пречудово!!!! ))))))))))
  • 2015-08-14 12:27
    Ой, а я ще донедавна пам'ятала прямо все від А до Я: і почуття, і дати, і події, і імена :))) Тільки от тепер щось "забуватися" стала :)))))
    • 2015-08-14 18:46
      У нас з тобою 10 років різниці у віці... Тож я перша стала забувакою! )))
      • 2015-08-14 18:52
        10? певно менше :) а може..... То в мене вже певно настав той вік "забування" :)
        • 2015-08-15 02:39
          мені 37 а тобі ж 26?
          • 2015-08-15 08:11
            ні-ні, мені трохи більше :) Щось я тебе постійно вводжу в оману якимось чином, вже аж мені незручно :( Дам тобі загадку: http://betaproject.net/Evangelina/wall-i9864.html , якщо не вгадаєш - то признаюся :)
  • 2015-08-25 16:42
    Неймовірної сили вірш. Натхнення буквально проростає крізь кожну літеру, крізь кожний образ. До речі мені дуже сподобалася чітка побудова образу. Побажання автору: Писати надалі! Писати більше! Відточувати майстерність!
  • 2015-08-25 16:42
    Неймовірної сили вірш. Натхнення буквально проростає крізь кожну літеру, крізь кожний образ. До речі мені дуже сподобалася чітка побудова образу. Побажання автору: Писати надалі! Писати більше! Відточувати майстерність!
    • 2015-08-27 21:43
      Ахахахах, я вже років 10 не писала..... Я на поздоровлення переключилася. ))) Але дякую - давно не чула таких неймовірної сили компіментів! Аж захотілося написати щось непоздоровлююче, а душевне.... Якщо напишу - то Ваша заслуга буде... )))

Наступний запис

2015-08-10 17:41

Вірш для донечки

83
10

© 2010 - 2024. Всі права захищено.