Мріям кінець?
Изменщица-надежда не говорит ни слова,
В глазах лишь образ, но и он размыт,
В душе давно живет оскомина
И сердце как-то нехотя стучит.
Что же случилось? Как до этого дошла?
Кто мир твой изменил так бессердечно?
Ведь раньше ты жила, а не была,
И думала, что жить ты будешь вечно…
Часом, читаючи свої ж вірші, я не можу повірити, що колись відчувала щось подібне, що задумувалася, чи варто любити, вірити, чекати та й взагалі жити. Але, напевне, саме ці емоції змушували щось писати, адже легше було розкритися на папері, чим розповісти про це комусь із знайомих.
PS. Кажуть, щоб збулись якісь бажання чи мрії, то потрібно знайти квітку бузку з 5 пелюстками. Починаємо шукати?
Коментарі 19