Вірші

Група, учасників: 22
2015-07-02 01:00

Незвичайна історія, зарифмована мною в 19 рочків...

Так дивно: вона досі викликає в мені ті ж самі відчуття: тривожно-загадкова містичність і манить, і лякає. Готовність іти за позовом серця - на першому місці. Мрія про нетривіальну історію власного кохання — на лице! І біль розчарування, "бо принц все не приходить" - то така собі фінальна безнадія...
Таємничий спів мене покликав вдалині.
Чи піти мені на поклик той, чи ні?
Полохливі #зорі мерехтять на небі,
Кажуть, що піти обов'язково треба!
Місячний промінчик прорізає ніч
І торкається ласкаво моїх пліч,
І легенький вітерець шумить:
"Не вагайся, втримай #щастя мить!"
Чарам більше опиратися несила,
І я ніби відчуваю за спиною крила.
Майже непомітну я хмаринку бачу,
І вона веде мене кудись неначе.
Я минаю вулиці і навпростець прямую.
І, о диво дивне, - спів все ближче чую!
Спів отой мені бентежить душу:
Я співця побачити обов'язково мушу!...
М'ята і полин п'янять свідомість...
Раптом спів урвався, і натомість -
Бачу я перед собою юнака.
І стою, налякана така...
Хлопець той, побачивши переляк мій,
Подивився заспокійливо з-під довгих вій.
І до мене підійшов нечутно, і до себе пригорнув,
Теплим подихом тривоги всі мої здмухнув.
І промовив тихо: "Я знайшов тебе, маленька!".
І вуста мої поцілував легенько.
Я ж в його обіймах затремтіла.
"Я тебе чекала все життя!" - відповісти хотіла.
Але ж раптом - все пощезло вмить!...
Так і є - будильник вже дзвенить.
08.04.1997р.
Тетяна Дашковська ©
Намагалася проілюструвати свої відчуття, моя скарбничка фоток та інет допомогли, але ж все рівно на 100% непередавані вони... Ех, наука щось застрягла на клонуванні, а ліпше б телепатією зайнялися! ))
11

Коментарі 20

  • 2015-07-02 07:05
    ))) какое неожиданно смешное окончание))) Смотрю, что у нас девчонки такие талантливые все на сайте... Такие стихи класснючие все пишут/писали. ) умнички... Что-то парни отстают)
    • 2015-07-02 11:04
      Ахахах, рада, що потішила Вас! ) Наразі моя творчість дивним чином трансформувалась в написання поздоровлень. Хоча до тих пір, допоки я писала Вірші, я за весь час змогла написати лишень 2 поздоровлення - не лізло в голову щодного оригінального чогось! ))) А тепер "пре"! ))
      • 2015-07-02 12:15
        И чего же так "прёт"? )))
        • 2015-07-02 20:50
          Так саме ж тому "поперло" , що вірші писати перестала. Сублімація така собі! ))))))
          • 2015-07-03 13:49
            цікаво втілені дівочі мрії) а поздоровлення на замовлення де пишете?) хто замовляє?)
            • 2015-07-05 22:28
              Цікаво, наївно, розпачливо так.... ох, яка ж я тоді була тендітна, мама мія! )))))  
               
              А поздоровлення пишу своїм близьким, знайомим. Іноді натхнення саме приходитЬ, іноді прикликаю сама. Коли замовляють - то пишу і для сайтів. А ще в мене подружки замовляють для своїх знайомих (дають кілька контрольних кодових фраз, що споріднюють їх с кимось - і я тоді вже щось мудрую таке собі приватно-цікаве!)
  • 2015-07-02 20:50
    Так саме ж тому "поперло" , що вірші писати перестала. Сублімація така собі! ))))))
    • 2015-07-02 20:55
      Ну поздравления более практичны (если вас это утешит) в жизни.
      • 2015-07-05 22:34
        Та я не дуже й то побиваюсь, що перестала писати вірші і почала писати поздоровлення. Я знаю, що побажатиму - і писатиму, нікуди воно від мене не поділося. А поздоровлення приносять задоволення, якщо вони на призначені всьому загалу, а пишуться конкретній добре знаній людині!!!  
        Так, уене є друг, так завше перед його ДР в мене вночі народжувались спеціально для нього поздоровлення. Ексклюзивні і йому дуже приємні, бо мали ті побажання, що його дуже цікавлять в житті. А потім це стало традицією, і я пишу вже трішки заздалегідь, бо з малою дитиною та сімейним статусом іноді в останню ніч може й не напишу нічого..... А так приємно чути від нього, що я кожен раз дивую його точними висловами.... Таке визнання - щось на кшталт наркотика. ))
        • 2015-07-06 07:32
          Прикольно! Да, правда приятно, когда поздравления именные. Меня так свекр баловал. И я всегда с особым вниманием слушала именно его поздравления )))
          • 2015-07-06 11:12
            Всі ми любимо окрему увагу до наших персон. ))
          • 2015-07-06 23:20
            А він вам віршував? Може, щось збереглось, поділитесь?
            • 2015-07-07 08:40
              Уже поделилась здесь на сайте в группе стихов )) Не всем, конечно... есть слишком личные, не хочу делиться этим.
              • 2015-07-07 23:54
                То піду пошукаю ))
  • 2015-07-03 18:26
    Прикольно) Така несподівана кінцівка) І такий гарний сон)
    • 2015-07-05 22:29
      Дякую! ))) Гарні сни - то така дивна приємність нашого життя!!! ... ))))
  • 2015-07-08 14:58
    Так мило і ніжно як у казці, тільки б не той будильник :)
    • 2015-07-09 00:20
      Ги!!!!! Ксеня, це як ото в анекдоті - якщо вам дарують розкішний букет, ведуть в шикарний ресторан, надягають каблучку з діамантом та увозять на Канари - бігом прокийтесь, це - сон!!! ))))
      • 2015-07-09 10:02
        О, точно! Чула такий анекдот :) Але це дуже прикро, краще би все-таки в житті так було, а не в сні.
  • 2015-07-09 00:20
    Ги!!!!! Ксеня, це як ото в анекдоті - якщо вам дарують розкішний букет, ведуть в шикарний ресторан, надягають каблучку з діамантом та увозять на Канари - бігом прокийтесь, це - сон!!! ))))

Наступний запис

2015-07-01 21:44

Вірш про маленького дослідника

390
8

© 2010 - 2022. Всі права захищено.