Вірші

Група, учасників: 22
2015-07-18 00:07

Сенс життя крізь призму кохання.

Боже, в моїх зошитах не знайдеться й п'яти віршів, мабуть, в яких я не писала б про кохання... Щасливе, нещасне, ждане та ніяк не наступаюче в моєму житті. Існуюче, але болюче... Прощання з коханням... Сподівання на нього.... Але все крутиться навколо кохання. Навіть сенс мого життя розглядала тільки в коханні. Боже, як же я хотіла того кохання, мамо рідна!!!
Сонце грайливо лоскоче повіки,
Водою звабливо виблискують ріки,
Вітер шугає у верховітті...
Немає кінця, немає початку:
Весь час були #предки і будуть #нащадки .
Весь час будуть дощ, вітер і сонце
В моє чи чиєсь позирати віконце.
Можливо, сама я колись стану вітром,
І хмари я буду ганяти над світом.
А може, колись-то я стану тополею....
А що мені зараз призначено долею?
Призначено жити одній і чекати
Того, кого вічно я буду кохати?
Чи, може, повинна я долю свою
Сама відшукати в далекім краю?
Я світу кидаю #НіміЗапитання -
Отримую в #відповідь лише #мовчання ...
23.07.95.
#Тетяна Дашковська ©
Що ж сказати... Навіть ставши мамою і відчувши невимовне щастя материнства, таке глибоке, природнє та невичерпне, все одно вважаю, що кохання - то є найголовніше в житті! Але!!! Якщо раніше я могла кинути таку собі фразу: "Та я заради кохання зможу кинути і чоловіка, і дітей, та піду за коханням куди завгодно!", то зараз я думаю - Ото ж дурна була! Не знала, про що говорила! Куди я без своєї дитиночки? Вона - моя невід'ємна частинка! А щодо чоловіка.... А хіба ж можна народжувати від того, кого захочеться кинути, та піти за іншим?......................
15

Коментарі 24

  • 2015-07-18 12:35
    дуже гарний, проникливий вірш... і про мене теж)) а щрдо прозової частини - я би посперечалась) не можна йти від тих, кого любиш, але ж і не можна жити, з тим, кого розлюбив 
    Виховую сина сама, з чоловіком син спілкується ріжко, так що все буває у цьому житті, і нема єдиного рішення для всіх
    • 2015-07-18 13:48
      Дякую за високу оцінку! ) 
       
      Класно сказали Ви про не можна йти від ... та не можна жити з ...!! Цитата прямо вийшла! )))  
       
      Жаль, що Ваша сім'я розпалась... А Ви свою Долю ще маєте сподівання зустріти? НЕ можна ж розслаблятися, жінці потрібен поряд Чоловік!.... Чи не так думаєте?....
      • 2015-07-18 14:23
        я думаю, що жінці потрібні діти)) а чоловік? було б непогано, якщо гарний, а інакшого не треба
        • 2015-07-18 15:35
          В ідеалі - всі ж ми насправді знаємо, кому, що, як і скільки потрібно..... Але життя вносить свої корективи...  
          І хто ж каже про негарного чоловіка? Тільки Гарного вам бажаю! ))
          • 2015-07-18 20:02
            та де вони, гарні?)) але дякую за побажання)) жінки зараз більш самодостатні, ніж колись)
            • 2015-07-18 22:07
              Гарні - вони або зразу такі, або ж ти робиш вірний вибір та виховуєш собі гарного. ))))
              • 2015-07-19 00:27
                виховати дорослого чоловіка неможливо... ти або миришся з його недоліками або йдеш від нього
                • 2015-07-19 00:31
                  можна привчити його до себе і самій звикнути до нього. )
                  • 2015-07-19 00:33
                    інколи так, інколи ні
                    • 2015-07-19 01:28
                      згодна )
  • 2015-07-18 13:01
    Хороший стих! Молодец, Татьяна! Отвечу на последние два предложения-раздумья: конечно мы, женщины, рожаем от тех, кого потом уходим и перестаём любить, и даже потом ненавидим, и даже от насильников. Отношение и любовь к ребёнку никак не зависит от отношения к его отцу. Особенно у тех женщин, которые долго не могут забеременеть и родить по каким-то причинам. И рождение хоть 20 детей, не говорит о том, что потом женщина не втюхкается в кого-то еще.
    • 2015-07-18 13:50
      Дякую, Танюш! )  
       
      Ах, моя ідеалізація життя завше зі мною навіть крізь кілометри життя та через тонни розпачу! )))
  • 2015-07-18 18:07
    Цікавий вірш, я б його назвала вірш-роздум. У наш час не залишається часу зупинитися і замислитися, що головне у кожного в житті. Не все виходить так як мріється спочатку. Наприклад, я мала справжнє кохання, та втратила його. Про дітей завжди мріяла. Тепер маю двох хлопців, від чоловіка до якого колись відчувала симпатію. Ідеалу не вийшло. Та діти це головне у моєму житті, спілкуючись з ними і спостерігаючи як вони дорослішають відчуваю щастя. А закохатися ще раз не виходить. Залишилися тільки приємні спогади.
    • 2015-07-18 22:07
      А я якось мала в житті вже 3 справжні кохання та хворобливе почуття-залежність... Хоча, кажуть, що не буває багатьох справжніх кохань... І одна на все життя - то є рідкість. Але я кожного разу відчувала, що все воно - справжнє. І тільки не можу відповісти собі на питання -чому ж перші два пройшли?.... )
  • 2015-07-18 20:29
    Вірш дуже гарний. Шкода, що Ти закинула це діло, адже виходило просто чудово.
    • 2015-07-18 22:04
      Ой, спасибі, Танюлічка. ) Що сказати.... Може, то, що я не пишу більше прям таких душевних віршів - то є добре, бо немає якихось нервових потрясінь та емоційних перепадів.... Та й я ж казала - зате пишу гарні поздоровлення, моїм подобаються! )
      • 2015-07-18 22:50
        Може й так) Я теж перестала писати після того, як зустріла свого чоловіка)
        • 2015-07-19 00:26
          ))))) А ти тут викладала свої вірші?
  • 2015-07-21 21:11
    Тань, дуже гарні слова! І тут я би не сказала, що все крутиться довкола одного лиш кохання - у твоєму вірші сказано про все 
    !
    • 2015-07-21 23:17
      )))) Спасибкі, зайка! )))) Та ні, я тобі кажу 100%-во, що цьому віршику все крутиться навколо одного лиш кохання!!! )
      • 2015-07-21 23:24
        Так-так, ти і відповідний заголовок своєму запису дала, але я все-одно, читаючи вірш, сприйняла якось по іншому....кохання ніби не було основою всього, а лише частиною чогось великого і таємничого..... :)
        • 2015-07-22 00:19
          От як можна казати, що хтось когось розуміє? Всі дивляться на життя по-своєму. І бачать всі все по-різному. А думаютЬ, що однаково... Віршик недавно читала - по вулиці йдуть різні, один бачить сонце й деревА, другий фонтани, третій - сміття та поламані лавочки. А вулиця одна й та ж )))
          • 2015-07-22 00:28
            От саме це я і хотіла написати! 
            п.с. Але ти знаєш з яких причин не змогла )))))
            • 2015-07-24 16:21
              )))))))))))

Наступний запис

2015-07-17 19:22

Вірш про Червоне море

335
11

© 2010 - 2024. Всі права захищено.