2015-01-26 13:38
Коментар, який я щойно залишив у темі про дитинство, наштовхнув мене на дещо філософські роздуми. На хвилинку задуматись тільки про плин нашого життя. Як пролітає час. Чим старшим стаєш, ти більше дається взнаки недостатність часу. Здається, що якби було у добі не 24, а 48 годин, все рівно не вистачало би. Постійна метушня, якісь справи, робота. Так це в мене ще немає дітей, я не одружений. :)
Мабуть, у людини є два періоди життя, коли вона може бути відносно безтурботною та не відчувати так гостро цей швидкісний часовий потік. Це #дитинство та #старість . Можливо я не правий, але це таке моє припущення. А як вважаєте ви?
0

Коментарі 1

  • 2015-01-26 20:12
    Згадую, як в садочку примушували вдень лягати спати, а мені цього дуже не хотілося, бо дорослі ж не сплять. А зараз би дорого дала, щоб мати таку можливість) 
     
    На рахунок безтурботності - на сьогодні дитячі проблеми нам здаються незначимими, але згадайте, як до них Ви відносились тоді (ніби нічого важливішого немає). Все суб'єктивно. Старість же безтурботною можна зазвати лише десь закордоном, де люди соціально захищені, у нас же вони до самої смерті думають, де дістати шматок хліба.

Наступний запис

2015-01-18 16:59

#Фільм чи #Серіал?

14
7

© 2010 - 2024. Всі права захищено.