Нарешті змусила себе підбити сімейний бюджет за минулий рік.
Є в нас така собі книжечка, яку ми «ніжно» називаємо «Гросбух» і записуємо туди усі #доходи
та #витрати
. Скажете, що з глузду з’їхали таким займатись? Не здивуюсь, бо усі знайомі так говорять. Ця звичка з’явилась у мене ще тоді, коли я тільки почала заробляти перші гроші – в далекі 17) А потім чоловік її з радістю підтримав. І от зараз у «Гросбухові» усі 6 років нашого сімейного життя, які міцно тримає біндер.
Але найприємніша його частина – старенький і доволі потертий конвертик, приклеєний на обкладинку. Там у нас «ростуть» #гроші
) Всі ж чули анекдот, про те що гроші беруться у тумбочці? А у нас вони беруться у конвертику. Не дарма я цілий місяць акумулювала сили та набиралась сміливості. Чомусь цифри у цьому році видаються особливо жахливими. Тільки на харчування в порівнянні з минулим роком пішло вдвічі більше, хоча раціон не змінювали. А враховуючи постійно зростаючий курс долара, мені страшно зазирати у майбутнє.
До речі, а ви плануєте сімейний бюджет бюджет? Ведете його разом, чи у кожного свої гроші?
Наприклад, ми, отримавши заробітну плату (об’єднаємо сюди усі мої і чоловікові доходи):
- третину стараємося відкладати і обмінювати на валюту (точніше, це раніше було, останнім часом не виходить);
- по пару сотень беремо у «нички» - це особисті гроші, за які можна не звітуватися і тратити на що хочеться (проте в основному вони теж просто збираються і потім витрачаються на щось важливе);
- решта йде у конвертик – а вже звідси кожен бере скільки хоче і записує витрати.
Правда є ще #кредитка
Приватбанку… а це така зараза і спокусниця))
Коментарі 29