Вчора відвідали розрекламований #фільм
«50 відтінків сірого». Начитавшись негативних рецензій, я була готова 2 години дивитись якусь гидоту. Саме тому, напевне, кіно мені здалося досить непоганим. В крайньому випадку, не хотілося посеред сеансу залишити зал. Поставила б йому нейтральну 5 за 10-бальною шкалою. По-перше, чому ніхто не попередив, що це комедія? Хочете вірте, хочете ні, але ми добряче насміялися. Правда, більше з коментарів у залі)
По-друге, головний герой, якого позиціонували, як майбутній секс-символ, мені здався абсолютно несексуальним. Особливо своїм легким пушком над верхньою губою. Так само як і героїня. Вибачте, але мені вона нагадала колоду.
По-третє, пропущено або доволі погано відображено деякі моменти, через що мені, бо я читала книгу, довелося пояснювати друзям, що відбувається на екрані.
А загалом картинка симпатична, саундтрек класний, кінець несподіваний… як виразився хтось у залі «роздрочили і кинули». А ще у нас чотирьох (ми ходили у кіно з парою друзів) виявилося абсолютно різне ставлення до останнього вчинку головної героїні: хтось її повністю розумів (вона хотіла зробити приємно, а це не оцінили), хтось абсолютно не розумів (вона сама захотіла спробувати, то нема чого ображатись), хтось вважав дуже мстивою (вона поступила з головним героєм так, як і він вчиняв з нею), а хтось думав, що для неї це стало морально недопустимим порогом, через який вона не змогла переступити.
До речі, якщо б потрібно було охарактеризувати фільм декількома словами, то я б назвала його «секс і соплі». Хто таке любить, тому він сподобається. Проте мені кіно здалося дещо незрілим, неготовим… навіть не знаю, як ще виразитись. Подивіться «9,5 тижнів» на подібну тематику і ви самі зрозумієте, про що я.
Коментарі 20