Вже давно мною був переглянутий один з непоганих фільмів 2014 року. Сьогодні вирішила переглянути його ще раз та поділитися черговою порцією вражень, а може когось і зацікавити до перегляду. Нинішнім моїм об'єктом захоплення став навіть "дуже непоганий" трилер "Зникла" ("Исчезнувшая"), і сьогоднішня моя #рецензія
буде присвячена саме цій картині. Одразу хочу відзначити, що кінострічка «Зникла» одна з основних прем'єр не лише осені, але і всього року. Як завжди великий Девід Фінчер порадував мене черговим шедевральним трилером, який без особових зусиль поєднує захоплюючу кіно-розвагу і підтекст, для кожного хто бажає копнути глибше. Все це, оформлено дуже віртуозно.
У пролозі можна почути три головних питання, на які Нік Данн (Бен Аффлек) дуже хотів би отримати відповіді. Ну а далі - стакан віскі у власному барі рано вранці в компанії сестри, повернення в будинок і виявлення зникнення. У першому акті картина дуже грамотно комбінує події, що відбуваються в сьогоденні, з акуратними флешбеками, озвученими героями від першої особи, за якими можна простежити хронологію розвитку відносин подружжя починаючи зі знайомства, і закінчуючи поступово розростаючоюся сімейною кризою.
Причому, кожна з ліній рухається до своєї кульмінації, але роблять вони це синхронно. Тобто відчуття тривоги наростає, а гармонія і безтурботність поступово розсіюються - і це відбувається в обох площинах: в минулому глядач бачить як щаслива пара розтрачує здатність до взаєморозуміння, а в сьогоденні стежить за тим, як над Ніком поступово згущуються хмари. Він і не думав, що через деякий час виявиться головним підозрюваним у справі про зникнення власної дружини. При цьому #фільм
грає з глядачем, періодично підкидаючи нові зачіпки і накручуючи інтригу до того переломного моменту, який, напевно, є найсильнішим твістом картини. Після цього характер розповіді змінюється, пристрасті розпалюються не на жарт. Варто лише сказати, що однієї банальної детективною інтригою сценарій не обмежується: тут є і деякі дослідження психології подружніх відносин, і алюзії на тему маніпулювання громадською думкою, настільки актуальні в світі сучасних засобів комунікації. Кожен епізод вивірений до найдрібніших деталей, все тут працює в злагодженому комплексі: картинка або якісь цікаві рішення в плані атмосфери ніколи не виходять на перший план перед потужними акторськими образами.
Розамунд Пайк видала, можливо, найкращу роль у своїй кар'єрі на даний момент часу, а Бен Аффлек прекрасно передав суперечливий характер свого героя, транслюючи різні емоційні стани, від гніву і люті до замішання і страху.
Рекомендую до перегляду!!!
Коментарі 18